Павлуша і Ява («насправді його Іваном звати») — «найкращі друзяки і напарники». Гострий на язик дід Салимон каже про них: «Одно… Ява і Павлуша пішли. От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні».Павлуша і Ява роблять дошкульні витівки не тому, що злі за характером: їм хочеться, щоб про них «слава… гриміла на всю Васюківку, як радіо на Перше травня».Енергія фонтанує з хлопців, тому вони й вигадують різні «штуки – викаблуки». За характером Павлуша і Ява дуже схожі, але більшим винахідником і лідером у дружніх стосунках є Іван. Це він вигадав випустити «пугутькало» в клубі під час лекції на тему «Виховання дітей у сім’ї», влаштувати бій биків з головною «героїнею» коровою Контрибуцією, зробити підводного човна з напівзатопленої плоскодонки…За своїм характером хлопці добрі, сміливі та співчутливі до чужого горя: вони могли б не ризикувати здоров’ям і життям, коли почули з глибини колодязя «плаксиве щеняче скімління».Попри всі суперечки між друзями, Ява зважає на недавню хворобу Павлуші і спускається в колодязь: «…. в тебе була ангіна тиждень тому. Тобі не можна в колодязь», — каже він другові, коли вони вирішують, кому спускатися за цуценям. Крім того, Іван проявляє неабияку кмітливість, коли задіює в рятувальній операції і брус-перевагу, і вірьовку з прив’язаної кози. З того моменту друзів стало троє: Павлуша, Ява і Собакевич — цуценя, якого витягнули з колодязя.Як цікаво читати про всі веселі пригоди Павлуші та Яви — кмітливих та винахідливих героїв Всеволода Нестайка! Здається, що й сам автор такий же веселий, кумедний чоловік, що добре знається на дитячих характерах, з гумором, іронічно і одночасно з милуванням описує своїх героїв! КнигаВсеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» стала моєю улюбленою, а герої пригод Павлуша і Ява — найкращими моїми друзями.
Доброго дня, шановний Всеволоде Зіновійовичу!
Ваш твір «Тореадори з Васюківки» зацікавив мене, викликав
щирий сміх з першої прочитаної мною сторінки!
Дана повість – це колоритне відображення безтурботного
життя дітей, захоплююче та цікаве. Виникало враження, що Ви вкладаєте в образи
Яви та Павлуші свої дитячі переживання та емоції – настільки вони яркі й
колоритні!
Я пережив масу емоцій разом з героями твору, відчував
радість й сум, стурбованість та впевненість у собі. Повість змінила мій світогляд,
погляди на життя, розкрила нові цінності у людських стосунках. А саме – щирість
у почуттях, відданість у дружбі.
Червоною лінією Вашої повісті, на мій погляд, є
твердження, що будь-які проблеми можна розрішити, не втрачаючи почуття гумору!
Вважаю, що даний твір слід прочитати й дорослим людям.
Із щирою повагою, (Ваше ім'я)
