Жив був батко з двома синами одинсин був підійшов та сказав батькові дай мені мою долю той батько сказав буй йому добревідповів тато.Він поїхав в іншу країну гуляв,байдикував і став марнотратом і у нього кінчилися грощі.В тій країні пачався голодомор.Син пігшов на погану роботу де мив свиней.Потім він подумав що чого я тут яж можу бути у тата який робить хліб.Тато був його впізнав по походці.і своїм слугам сказав принісіть нову одежуі сандалі та заколіть відгодоване теля буде пир томущо мій син був мертвий та ожив,заблукав та прийшов.Старший син підходить і говорить слузі.І спитав що трапилось?Слуга відповів молодший син повернувся!
Объяснение:
Сліпе прагнення до наживи - справжне горе людей. | цьому існує багато літературних реальних прикладів. Згадаймо твір Карпенка-Карого "Сто тисяч", головним героєм якого є Калитка - жадібна на гроші людина. Він опинився під владою грошей, забувши про своїх рідних, нехтуючи здоров'ям своєї дружини, щастям власного сина. Хоча Калитка був досить забузпеченим, він пагнув більшого і навіть був готовий піти на протиправний обман, купивши фальшиві гроші... Що ж, доля покарала його, і безталанний селянин залишився взагалі ні з чим. Гроші однозначно руйнують людську душу - осы до якого висновку підводить нас автор твору. Стаючи метою нашого життя, вони відбирають його, і треба мати не аби яку силу волі для того, щоб не опинитися під владою грошей.
