Евген Гуцало дуже гарний письменник, він розповідає про життя людей не прикрашаючи його, а демонструючи всі людські вади та недоліки. Такі вади в першу чергу розкриваються в образі дядька шпичака. Я важаю, що на місці хлопчиків я вчинила б так само. Я б ніколи не покинула тварину віч-на-віч зі смертю, навіть якщо б це загрожувало моєму життю. Я вважаю за свій обовязок допомагати тваринам і слідкувати, щоб інші їх теж не кривдили. Про дядька я також би розповіла, не побоявшись його погроз, тому що вірю, що не всі люди байдужі до братів наших меншихⒶ.
Объяснение:
Объяснение:
У книзі Юрія Винничука "Місце для дракона" все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик. Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. А найцікавіше, що дракон, він же Грицько, пише вірші.
З твору ми дізнаемся що одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють драконячі закони. Традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон Грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона. Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд.
У своєму творі Юрій Винничук порушує одвічну проблему добра і зла, вірності та зради, доцільності самопожертви. У сучасному світі кожен намагається протистояти лиху, кривді, жорстокості захищаючи добро, правду, справедливість. Саме такими є дракон Грицько та Пустельник. Але є й ті, що живуть за іншими принципами, які здатні обманути, втертися в довіру, згодом і зрадити.
