Только без однотипного ответа, который есть везде: "На мой взгляд, это прямой изложения нормы права, так как нет отсылки на др статью или в приеципе на законодательство в целом. Перечисление условий жизни несовершеннолетнего не относятся к отсылке на законодательство." и сформулируйте этот ответ по-другому

Норма права та стаття нормативного акта: взаємодія

Загальнообов'язковість правової норми та її формальний аспект забезпечуються шляхом її викладу в тексті юридичного документа. При цьому, норму права не слід ототожнювати ні з правовим її текстом, ні з його структурними елементами, оскільки правовий текст завжди є ширшим за обсягом та інформацією, аніж правова норма. По-перше, нормативний акт може вміщати різноманітну інформацію стосовно мети і завдань акта, дефініції. По-друге, у статті акта фіксується лише частина правового правила. Суб'єкт у процесі інтерпретації змісту всіх статей відтворює цілісну правову норму.
При цьому можливі два аспекти співвідношення норми і статті нормативного акта.
I. За повнотою викладу норми у статті нормативно-правового акта розрізняють три
1. Повний, коли елементи норми прямо формулюються у статті (можливо і не повністю) без посилання на інші статті чи акти.
(Усі особи, молодші 18 років, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому до досягнення 21 року щороку підлягають обов'язковому медичному огляду (ст. 191 КЗпП України.)
2. Відсилочний, коли у статті містяться не всі елементи, а є посилання на інші статті цього ж акта.
(Звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75 — 78 цього Кодексу (ст. 104 КК України.)
3. Бланкетний б є різновидом відсилочного. Його своєрідність виявляється у посиланнях не на нормативні положення даного закону, а на інший нормативний акт.
(Молодим спеціалістам — випускникам державних навчальних закладів надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 197 КЗпП України.)
II. Залежно від рівня нормативного узагальнення розрізняють:
1. Абстрактний б, при якому норма моделює ті чи інші дії у вигляді абстрактного поняття.
(Норма ЦК, що регулює правила застосування цивільного законодавства за аналогією: при неможливості використання аналогії закону права та обов'язки сторін визначаються, виходячи із загальних основ та сенсу цивільного законодавства і вимог розумності та справедливості.)
2. Казуїстичний б надає можливість викласти норму шляхом перерахування чи вказівки на індивідуальні ознаки.
Наприклад, норма, що визначає перешкоди до укладення шлюбу:
— наявність іншого шлюбу;
— наявність відносин родства;
— недієздатність хоча б однієї особи.
Можливо виділити й інш викладу норм права в нормативно-правових актах, які визначаються правилами юдичної техніки. Однак вони мають доповнюючий характер і не впливають суттєво на правозастосовчу практику.

Суды общей юрисдикции представляют собой судебные органы, которые действуют на всей территории РФ с целью осуществления правосудия по гражданским, уголовным делам, а также по делам об административных правонарушениях.

Данные суды именуются судами общей юрисдикции, поскольку в их компетенцию входит рассмотрение и разрешение подавляющего большинства правовых споров как в количественном исчислении, так и по широте охвата правоотношений.

Суды общей юрисдикции действуют на всей территории РФ и на всех уровнях территориального устройства страны. При этом все судебные органы общедоступны. В установленных законом случаях лицо вправе обратиться в суд и получить надлежащее разрешение возникшего спора.

Суды общей юрисдикции входят в общую судебную систему РФ в качестве се подсистемы. Это означает, что любой суд общей юрисдикции одновременно является и судом, входящим в общую судебную систему. Но не все судебные органы относятся к судам общей юрисдикции. Так, данным понятием не охватываются Конституционный Суд РФ, конституционные (уставные) суды субъектов РФ, арбитражные суды. Следовательно, понятия "суды общей юрисдикции" и "судебная система РФ" соотносятся между собой как философские категории части и целого.