Определением от 15 января 2009 года конституционный суд рф отказал в рассмотрении жалобы константина маркина, который оспаривал нормы законодательства, не признающие за мужчинами-военнослужащими права на отпуск по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста. суд пришел к выводу, что «с учетом условий и специфики военной службы в россии» эти положения не нарушают конституционного требования о равенстве прав и свобод независимо от пола. однако европейский суд по правам человека (еспч) в решении от 7 октября 2010 года посчитал, что такая норма «лишена разумного обоснования» и удовлетворил жалобу константина маркина, постановив, что отказ предоставить ему отпуск по уходу за ребенком, который в аналогичной ситуации предоставляется женщинам-военнослужащим и гражданским лицам, является дискриминацией по гендерному признаку.
еспч не только присудил господину маркину компенсацию за моральный ущерб, но и предписал россии принять меры к устранению системной дискриминации. в ответ председатель конституционного суда рф в.д. зорькин инициировал дискуссию о введении «механизма защиты национального суверенитета» и о «пределе уступчивости» со стороны государства в случае разногласий между еспч и кс. по его мнению, национальные власти лучше международных судов знают «свое общество и его потребности» и точнее оценить, «в чем состоит публичный интерес». и именно кс «выступает своего рода посредником, адаптируя подходы и позиции еспч к реалиям нашей сегодняшней жизни».
какое толкование принципа равноправия имеет, по-вашему мнению, в данном случае приоритет: конституционного суда рф или европейского суда по правам человека. каким образом данное дело было бы решено вами?

1. конституционное право - регулирует функции и взаимоотношения высших органов госвласти, права и обязанности гражданина, избирательное право и систему; 2. административное - регулирует общественные отношения между должностными лицами и органов гос ; 3. гражданское  - регулирует имущественные и неимущественные отношения общества; 6. гражданско-процессуальное - регулирует порядок судопроизводства по гражданским делам; 5. уголовное  - регулируют опасные для общества деяния (преступления) и наказания за них; 6. уголовно-процессуальное - регулируют порядок судопроизводства по уголовным делам; 7. семейное - регулирует брачно-семейные отношения; 8. трудовое - регулируют трудовые отношения; 9. финансовое - регулируют отношения в финансовой деятельности.

ответ:УДК 340.15(477)(07)

Рекомендовано до друку вченою радою Полтавського юридичного інституту

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

(протокол № 4 від 24 квітня 2019 р.)

Рецензенти:

Г. В. Лаврик – доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри

правознавства Полтавського університету економіки і торгівлі;

О. С. Кальян – кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри

підприємництва і права Полтавської державної аграрної академії.

К 59

Козаченко А. І.

Історія розвитку конституціоналізму в Україні: Навч. посібник.

– Полтава: “Астрая”, 2020. – 217 с.

ISBN 978-617-7669-59-2

Історія розвитку конституціоналізму в Україні – історико-теоретична юридична

навчальна дисципліна, яка пропонується для вивчення у юридичних навчальних

закладах вищої освіти на вибір студентів. Навчальний посібник містить

інформацію про конституційні ідеї та концепції відомих науковців та

політичних діячів України, аналіз змісту конституційних нормативно-правових

актів, характеристику конституційних інститутів і конституційного процесу з

огляду на основні періоди формування вітчизняного конституціоналізму.

Актуальність вивчення історії українського конституціоналізму зумовлюється

тим, що отримані знання дадуть можливість краще зрозуміти закономірності та

особливості конституційного процесу в Україні у наш час.

УДК 340.15(477)(07)

ISBN 978-617-7669-59-2

© Козаченко А. І., 2020

© Астрая, 2020

3

Навчальний посібник опубліковано

з нагоди річниці створення

Полтавського юридичного інституту

Національного юридичного університету

імені Ярослава Мудрого

Передмова

Історія українського конституціоналізму є складовою частиною

Історії держави і права України. Початок процесу дослідження явищ,

пов’язаних з історією вітчизняного конституціоналізму, припадає на

20-ті роки ХХ ст., коли при Всеукраїнській Академії Наук УСРР розпочала діяльність Комісія по вивченню українського права, яку очолив академік М. П. Василенко. У складі комісії працювали

М. О. Максимейко, О. О. Малиновський, В. Л. Модзалевський,

Л. О. Окиншевич, М. Є. Слабченко. Проблеми історії конституційного будівництва Української РСР у радянський період досліджували

Б. М. Бабій, Ф. Г. Бурчак, А. Й. Рогожин, І. П. Сафронова,

М. М. Страхов, А. П. Таранов, М. В. Терлецький, С. Л. Фукс.

Грунтовне вивчення історії українського конституціоналізму розпочалося у пострадянський період. Але особливого значення такі дослідження набули на початку ХХІ ст., коли стала актуальною проблема проведення конституційної реформи, що мала за мету впровадження сучасної європейської моделі конституціоналізму. Останнім