tvoyamamka7
20.11.2021 08:00

Ир (10)
Ліс
Пopm
(15)
(13)
На карті показано три автостанції в пунктах A, B і С. Довжина шляху від
19 станції А до лісу та порту і до станції А складає 10 км. Шлях від станції в до
парку та лісу і до станції В має довжину 12 км. Довжина шляху від станції
С до порту і парку і до станції С складає 13 км. Довжина шляху від лісу до
парку в порт і до лісу складає 15 км. Яка довжина найкоротшого шляху від
станції А до В до Сі до А?
Парк
Г: 35 КМ
Д: 50 км
B: 25 км
Б: 20 км
А: 18 км
маленькі квадратики. На я кому-то із запропонованих у відповідях​

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
doroxova04
23.03.2023 07:29

Пошаговое объяснение:

Каждый великий путешественник обязательно должен побывать у стен великих Афин, столицы плодородной Греции. И я тому не исключение. Уже подплывая к берегам Афин, можно увидеть множество кораблей. Это порт Пирей. Отсюда и начинается моё путешествие по Греции. Каких только товаров здесь нет, товары из Египта и Африки и других причерноморских стран. Папирус, лен, слоновая кость, разнообразные ароматы отовсюду. В центре Афин, моему взору предстал многолюдный рынок. Утром здесь было шумно. Далее я вышел на площадь под названием Агора. Больше всего меня удивил Акрополь, на котором находился храм богини Афины Парфенон, символ и гордость Афин. На вершине величественно возвышалась статуя богини Афины, работа великого скульптора Фидия. Здесь же можно было увидеть храм богини победы Ники. Наглядевшись вдоволь, я решил отправиться в район Керамик, ведь Греция славилась своими мастерами. Здесь жили живописцы, искусные гончары и прочие мастера. Улочки были узкие, а стены домов невысокие и глухие. Жизнь здесь кипела, мастера творили около своих домов на улице, а горожане выливали прям на дорогу. Но творения местных творцов не дали испортить впечатление об этом районе города. Жителям Афин было чем гордиться и что показать многочисленным гостям их города!

0,0(0 оценок)
Ответ:
svetusik214
19.12.2021 02:50
...Якийсь час ніщо особливе не привертало його уваги. Але ось із будки вийшов німецький солдат і зупинився на причалі, біля якого погойдувались баркаси.
Андрійко прицілився і дав коротку чергу. Вартовий упав. Звідкись з'явилися ще гітлерівці. Тепер вони були в Андрійка мов на долоні, і він знову натиснув на гашетку. Він уже й не думав маскуватися. Навпаки, йому хотілось, щоб його помітили й атакували. Тоді він коситиме їх, як бур'ян.
Проте гітлерівці лише здійняли безладну стрілянину по схилу гори, посилаючи кулі кудись значно вище того місця, де лежав хлопець. А тим часом Андрійко вишукував нову й нову ціль. Він стріляв короткими чергами, без промаху.
Нарешті фашисти виявили його схованку. Почався нерівний поєдинок. Вони стріляли по ньому, він — по них. Але знову ж ворожі кулі лягали поряд, і Андрійко лишався неушкоджений.
«Тільки не давайся в руки живий»,— згадав він татів наказ.
Ні, живий він не дасться. У нього ще є гранати. Одна з них — для себе...

Дмитро ТКАЧ, "ГЕНУЕЗЬКА ВЕЖА"
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота