Вправа № 1. Запишіть у колонку під назвою «Разом», «Окремо», «Через дефіс». В останньому слові кожного словосполучення обведіть літеру і прочитайте слова-ключі. До якої частини мови належать слова-ключі? Відповідь обґрунтуйте.
Аби пішов дощ, немовби так і треба, якби почути ліс, нібито замало літ, начебто моя земля.
Хоч би хто один, бо ж це Україна, коли б то діло йшло на лад, хоч би уві сні, все ж це моя мрія.
Якби-то в Рим, тому-то всі мовчали, отож-бо й кобзар.
(Щастя, надія, мир)
Вправа № 2. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Назвіть у сполучниках орфограми. Обґрунтуйте їх.
1. Якщо ви хочете, що/б рідне слово назавжди ввійшло в духовне життя дитини, стало її багатством, не забувайте про рідну пісню (В. Сухомлинський). 2. Ну що/б, здавалося, слова (Т. Шевченко). 3. Довго співали дівчата, довго гуляли хлопці, незважаючи на/те/що другого дня треба рано було вставати (І. Нечуй-Левицький). 4. Ніч мине, як вже не раз минала, — то/ж недарма темрява тремтить (Леся Українка). 5. Як/би я турбувався лиш про себе, вже б онімів давно від самоти (Д. Павличко).
1. Прогуло прокляте лихо, та/й заснуло (Т. Шевченко). 2. Ніч була темна, про/те тиха. 3. Даю тобі цей меч, дарма/що ти не сильна (Леся Українка). 4. Ще вітер хмари не розвіяв, ще гай від жалощів поник, та знов чоло підводить Київ, що/б не хилить чола повіки (М. Рильський). 5. Вода палахкотіла гарячим вогнем, наче/б/то горіло ціле море (В. Шевчук).
