Написать простейшую формулу n-го члена по
указанным членам. Подробно

  Я немного не поняла вам объяснение нужно? 

Колокольный звон разделился на три основных вида: 
1. Благовес   2. Перезвон, перебор  3. Собственно звон.  Благовест - это размеренные удары в один большой колокол. Этим звоном верующим возвещается благая весть о начале богослужения в храме. Благовест бывает праздничный, будничный и постный. Перезвон - это перебор колоколов от самого большого колокола до самого маленького или наоборот с различным количеством ударов в каждый колокол. Существуют два основных перезвона: погребальный и водосвятный. Собственно звон - это характерный ритмический звон с использованием всех основных групп колокольного звукоряда. К звонам данной группы относятся: праздничный звон /трезвон, двузвон/, будничный звон, а также звоны составленные самим звонарем, что является итогом творческой работы и самовыражения звонаря.

Колокола являются одной из необходимых принадлежностей православного храма.

 Колокольный звон употребляется для того, чтобы:   1. Созывать верующих к Богослужению, 2. Выражать торжество Церкви и ее Богослужения,  3. Возвещать не присутствующим в храме о времени совершения особенно важных частей Богослужения. 
     Первоначально, до появления колоколов на Руси, более общий созыва верующих к богослужению определился к VI веку, когда стали употреблять била и клепала. Била (и кандии) - это деревянные доски, а клепала - железные или медные полосы, согнутые в полукруг по которым ударяли специальными деревянными палками и только в конце X века появились колокола.
     Русский Православный звон значительно отличается от колокольных звонов других конфессий, если звоны Западной Европы содержат мелодические и гармонические основы /карельон-колокольный орган/, то в русских звонах это практически отсутствует. В основе Православного звона лежит ритм и характер. Звонарь, благодаря: внутреннему чутью, чувству ритма, прекрасному знанию звукоряда и владения техникой исполнения, на основе Устава, молитвы и личного мировоззрения, может через колокольный звон передать радость и спокойствие, глубокую скорбь и торжество духовного содержания церковного Богослужения. В душах верующих, ищущих мир с Господом Богом, церковный колокольный звон возбуждает светлое, радостное и мирное настроение. Так что человек может по колокольному звону определить состояние своей души. В Православном звоне заложена дивная сила, глубоко проникающая в человеческие сердца.
     Полюбив церковный колокольный звон, русский православный народ соединил с ним все свои торжественные и печальные события. Потому Православный колокольный звон служит не только указанием времени Богослужения, но служит и выражением радости, грусти и торжества. Отсюда и появились различные виды звона и каждый вид звона имеет свое название и значение.

 Я немного не поняла вам объяснение нужно? 

Під емоціями розуміють, з одного боку, своєрідне вираження су-б’єктивного відношення людини до предметів і явищ навколишньої дійсності у формі безпосередніх переживань приємного або неприєм-ного (емоції в широкому значенні слова), а з іншого – лише реакцію людини і тварин на впливи внутрішніх і зовнішніх подразників, пов’я-зану із задоволенням або незадоволенням біологічно значущих потреб (емоції у вузькому значенні слова). Через емоції як систему сигналів людина дізнається про значи-мість того, що відбувається. Емоції можуть бути позитивними, пов’я-зані з переживанням приємного, і негативними, коли переживається неприємне; стенічними, що підвищують активність особистості, й астенічними, що знижують її активність. Емоції поділяються на емоційний тон відчуттів, емоції у вузькому значенні слова (про що говорилося вище), і почуття. Деякі автори в цей же ряд ставлять і афекти. Емоційний тон відчуттів – це безпосе-редні переживання, що супроводжують окремі відчуття (наприклад, температурні, смакові, слухові) і спонукають суб’єкта до їх збережен-ня або усунення. Почуття – відображення у свідомості людини її від-носин до дійсності, які виникають при задоволенні або незадоволенні За спрямованістю почуття поділяються на моральні (переживання, пов’язані з відношенням людини до соціальних уста-нов, до держави, певної партії, до інших людей, до самого себе – лю-бов, ненависть тощо), інтелектуальні (почуття, пов’язані з пізнаваль-ною діяльністю, – сумнів, упевненість, допитливість тощо, любов до істини як вершина інтелектуальних почуттів), естетичні (переживання прекрасного або потворного, що виявляються при сприйнятті творів мистецтва, явищ природи, подій суспільного життя, почуття краси або неподобства, почуття величного тощо). Афект – сильний і відносно короткочасний емоційний стан, що виник у зв’язку з різкою і несподі-ваною зміною актуальних для суб’єкта життєвих обставин і супрово-джується явно вираженими руховими і вісцеральними (внутрішньоорганічними) виявами. Багато авторів виділяють і практичні почуття, пов’язані з пра-цею, навчанням, спортом. Інтелектуальні, естетичні, практичні почуття виникають разом з етичними і збагачуються за рахунок останніх. Визначимо ще деякі поняття, що характеризують людські емоції. Амбівалентність – неузгодженість, суперечність емоцій, що пережи-ваються до певного об’єкта (любов, ненависть, радість і горе тощо). Апатія – викликаний стомленням, важким переживанням або хворо-бою емоційний стан байдужості, спрощення почуттів, байдужості до подій навколишнього життя, ослаблення спонукань. Депресія – при-гнічений афективний стан, що характеризується негативним емоцій-ним фоном, зниженням спонукань, сповільненістю інтелектуальної діяльності і рухових реакцій. Настрій – порівняно стійке переживання будь-яких емоцій. Пристрасть – сильне, стійке і всеохопливе почуття, яке панує над іншими почуттями людини і що приводить до зосере-дження на предметі пристрасті всіх її спрямувань і сил. Стрес (емоційний) – емоційний стан, що виник у відповідь на різноманітні екстремальні дії (стресори) – загрозу, небезпеку, образу тощо. Емпа-тія – співпереживання, усвідомлення емоційного стану, проникнення в емоційний світ іншої людини.