Центральний у слові у полкові ігорові є образ​

Звичайно, у кожного є свої обов'язки в сім'ї. наприклад, тато в сім'ї найчастіше заробляє гроші, майже завжди важкою працею. мами зазвичай пораються по господарству: готують їжу, прибирають у домі. діти мають простіші обов'язки: помити посуд за собою, витерти пил з меблів. у мене обов'язків не дуже багато, але я дорослішаю — і їх стає дедалі більше. вранці я мушу застелити після себе ліжко. якщо нікого немає вдома, то треба самому приготувати собі поїсти, в основному підігріти щось готове. прийшовши зі школи додому, я обі, потім витираю меблі від пилу, підмітаю та у разі потреби мию підлогу у своїй кімнаті. потім, якщо необхідно, йду за покупками: хлібом, молоком, яйцями тощо.  у вихідні дні звичайно справ стає більше. по-перше, у суботу доводиться їздити на ринок та мамі носити сумки. цього дня ми купуємо продукти на весь тиждень, а вже тижня докуповуємо найнеобхідніше: хліб, молоко, сметану тощо. потім вдома мамі після прання розвісити одяг на і. ось такі обов'язки є у мене. у дітей ще здавна були певні обов'язки, причому більше, ніж зараз, бо не було техніки, і тому дітям змалку доводилось рубати дрова для грубки, носити з колодязя воду тощо. їхні батьки теж з тієї самої причини були більш завантажені хатньою роботою. отже, сімейні обов'язки існували здавна, існують зараз, їх має кожна людина, що живе сама або з сім'єю. 

Было у отца два сына. младший попросил, чтобы отец отдал причитавшуюся ему часть. а старший остал­ся жить с отцом, и вместе они работали. получив свою долю, младший сын уезжает в другой город и там празд­но проводит время: гуляет, веселится, не работает. сама собой напрашивается оценка сыновей — стар­ший сын хороший, а младший плохой, он не достоин любви своих ближних. и когда младший сын, прогуляв все деньги, возвращается и просит у отца прощения за свой недостойный поступок, мы ожидаем, что отец от­ругает его и, скорее всего, даже прогонит. но отец по­ступает по-другому. он не только принимает своего за­блудшего сына с распростертыми объятиями, но в честь его возвращения приказывает заколоть самого откормленного теленка. старший сын возмущается поведением отца. он не понимает, почему ему, не совершавшему ничего плохо­го, отец никогда не устраивал такого праздника. на что отец отвечает: «сын мой! ты всегда со мной, и все, что есть у меня, — твое. а брат твой был как бы мертв и ожил, пропадал и нашелся». это значит, что осознать свой грех и покаяться в нем — это все равно, что совершить подвиг. млад­ший сын вернулся не для того, чтобы требовать для себя денег еще. тогда бы отец наверняка прогнал его, считая мертвым для себя. но сын, осознав свою ошиб­ку, пришел к отцу с просьбой простить его, заблудше­го. для отца это большая радость, это самое настоящее воскрешение сына из мертвых. в том и заключается смысл «притчи о блудном сы­не», что, осознав недостойное свое поведение и покаяв­шись в этом, человек заслуживает прощения.