Нужен план анализ стихотворения ю.м.сапожков"берёзка"

Билина – особливий пісенний епічний жанр, що склався в російській фольклорі на рубежі X-XI століть. Як і в народній казці, в билині присутні етнічні елементи побутописання і міфотворчості, однак її відмінністю є не розважальний або повчальний сюжет, на якому засновано казкове оповідання, а опис історично значущих подій, які втілили народне уявлення про богатирську силу і доблесті. У казці персонажі втратили прямий зв’язок з реальними героями і придбали абстрактне значення, виражене в протиборстві добра і зла. Сюжет казок – вигадка, створений як трансформація реальності в чудовий образ, пов’язаний з містичними уявленнями певної етнічної групи про навколишній світ. Билина конкретизує героїв, які відіграли важливу роль в історичних подіях або прославилися серед одноплемінників особливими достоїнствами і ратними заслугами. Істотно відрізняється і стиль оповіді в казках і билинах. Зміст казки передається у звичайній оповідної манері, близькій до розмовної мови. Билини виконуються урочистим речитативом під струнний акомпанемент, завдяки якому сказитель має можливість зберегти ритм силабо-тонічного вірша, властивий билинному тексту.

Учить - ум точить. Не выучит школа, выучит охота. Что твёрдо выучишь, долго помнится. Не говори: учился, а говори, что узнал. Учиться всегда пригодится. Легко забыть то, чего не знаешь. Красна птица перьем, а человек ученьем. Они одной школы, одной выучки, одной шерсти, масти, один черт. Кто знает дорогу, тот не спотыкается. Не штука проучить, а штука научить. Очки грамоте не учат. Повторенье - мать ученья. Мудрым никто не родился. На берегу плавать не научишься. Больше узнаешь - сильнее станешь. Грамоте учиться - всегда пригодится. Для ученья нет старости. Не гордись званием, а гордись знанием. Добрый разум наживают не разом. Кому трудно учиться один день, тому трудно будет всю жизнь. Кто любит науки, тот не знает скуки. У Николы две школы: азбуки учат да кануны твердят. Кто учится с молоду, не знает на старости голоду.