Відповідь: Важкою і небезпечною була служба козака, особливо сторожового. Він повинен був день і ніч вартувати, чи не збираються вороги напасти зненацька на його рідну землю. У разі небезпеки — запалювати сигнальний вогонь. Козак устиг повідомити про нападників, а сам лежить «порубаний, постріляний». І посилає вірного товариша, коника вороненького, щоб сказав батькам, що син їхній не повернеться, бо одружився «із сирою землею» — такою метафорою означена загибель козака.
