Башмачкін — типовий образ. Він уособлює безліч службовців, "маленьких людей", життя яких проходить непомітно для оточуючих. М, Гоголь детально змальовує його зовнішність, одяг, стиль поведінки, що теж властиве реалізму. Письменник акцентує увагу на стосунках між людьми. Оскільки для Акакія Акакійовича сенсом життя є його робота (він переписує папери), то у творі показуються стосунки між колегами, а також ставлення вищих чинів до підлеглих. Особлива увага приділяється розкриттю конфлікту, який і став причиною передчасної смерті головного героя. Це надмірна жорсткість, бездушність у поведінці генерала, до якого звернувся за до Башмачкін. Тобто в повісті розкриваються взаємини людини й середовища, що теж є реалістичною рисою.
Ще одним реалістичним елементом є пояснення характеру й вчинків персонажів повісті їхнім соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя.
