❗❗Чи змінив своє ставлення до батька Олівер, коли це сталося? Що підштовхнуло його до цього?

Характеристика образу «Климка» Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути» Риси характеру Климка: а) щирий, добрий, працьовитий; б) мужній, вольовий; в) благородний, чуйний, уважний, турботливий г) винахідливий. Прагнення Климка  а) прагнення навчитися; б) відповідальний за доручену справу; в) шанобливе ставлення до дружби Значення образу Климка а) залишився сиротою, так само як і автор твору; б) виховувався у дядька, який теж загинув від німецької бомби; в) риси характеру.

Экспозиция - разговор Ивана Васильевича, главного героя рассказа, со своими знакомыми

Завязка - происходит на балу; Иван Васильевич, в то время еще молодой человек, танцует с очаровательной девушкой Варенькой Б..., он влюблён в неё и счастлив. Он хочет просить руки Вареньки Б... у её отца, полковника.

Развитие действия: начинается на балу; отец Вареньки кажется герою замечательным человеком, а танец полковника и его дочери вызывает восторг в душе главного героя; развитие действия продолжается и после бала, когда Иван Васильевич не может сдержать эмоций и идёт ночью гулять.

Кульминация: сцена наказания солдата; рано утром Иван Васильевич случайно видит, как по приказу отца Вареньки наказывают беглого солдата-татарина: его прогоняют сквозь строй и нещадно, до крови бьют шпицрутенами. Герой в ужасе от происходящего, он морально раздавлен.  

Развязка: Иван Васильевич, еще вчера мечтавший о военной службе, теперь отказывается от неё. Отказывается он и от Вареньки, отец которой - жестокое чудовище.