ответ:Центральною темою української частини книжки Вольтера постає саме гетьман Іван Мазепа. Зокрема, Вольтер у своїй праці розповідає про епізод з життя Мазепи, коли будучи пажем польського короля Яна II Казимира, українця звинувачують у перелюбстві з дружиною високопоставленого шляхтича й карають його у досить незвичний б: прив'язавши майбутнього гетьмана до дикого жеребця, якого було відтак випущено у степ. Кінь приносить Мазепу в Україну, де його знаходить дівчина, що згодом стає його дружиною. Згодом, висока освіта Мазепи допомагає йому вийти на саму вершину українського суспільства й стати гетьманом. Саме цим епізодом з біографії Мазепи, описаним Вольтером, неабияко зацікавився англійський поет-романтик Лорд Байрон.
Объяснение:Через діяльність Вальтера Байрон отримав натхнення, адже саме ця подія підштовхнула його до створення "Мазепи".
Центральним персонажем «Різдвяної пісні» став Ебенезер Скрудж, лондонський скупий підприємець, якого у творі описано такими словами: «Це був старий грішник заздрісний, жадібний, твердий і гострий, як кремінь». Річард Келлі пише, що на образ Скруджа могли вплинути суперечливі почуття Дікенса щодо власного батька, якого письменник водночас любив і демонізував. Ця психологічна суперечність можливо несе відповідальність за два радикально різні образи Скруджа у творі: один зображений як холодний, скупий, жадібний напівсамітник, а інший — доброзичливий джружелюбний чоловік.
Образ Скруджа також міг базуватися на двох реальних скнарах: ексцентричному члену парламенту Джону Ельвсу та Джеммі Вуду, власнику Глостерського старого банку, якого також називали «глостерським скнарою». За словами соціолога Френка В. Елвелла, погляди Скруджа щодо бідних схожі до поглядів фахівця з демографії та соціолога Томаса Малтуса.
