Події повісті г. тютюнника відбуваються у тяжкі для українського народу часи окупації німецько-фашистськими загарбниками. ця жорстока війна принесла нашим співвітчизникам, як і іншим поневоленим фашистами знущання, хвороби, голод і смерть. у той час багато дітей залишилося без родини та без житла і були змушені самі шукати собі їжу, одяг та помешкання. в роки великої вітчизняної війни вони поруч із дорослими працювали за верстатами, також, як і дорослі, вони не знали сну і відпочинку, вносячи свій посильний вклад у справу перемоги. багато дітей та молоді у роки війни фашистські загарбники вивезли для робіт у німеччину. герой твору г. тютюнника вирушає не на полтавщину, а по сіль, щоб, здобувши її, повернутися, обміняти на харчі та врятувати від голоду не тільки себе і свого друга, але й улюблену вчительку і її дитиною.
Врассказе описаны будни деревенской сибирской жизни, в том числе и школы. эта жизнь, которая показана глазами мальчика витьки, нехитрая, но она научила мальчика отличать добро и зло, ценить дружбу, уважительно относиться к учителям. учитель и учительница в рассказе показаны как лучшие люди, преподавшие детям нравственные уроки, тем они заслужили человеческую память. в те времена слово «учитель» звучало не так, как сегодня, и со школьной фотографией связано многое в жизни мальчика. одна только фраза: «школьная фотография жива до сих пор. она пожелтела, обломалась по углам. но всех этих я узнаю не ней. много их полегло в войну» — говорит о связи времен, которая свершилась благодаря учителям. учитель имеет бледноватое по сравнению с деревенскими лицо, волосы зачесаны назад, печальные и добрые глаза. интересно то, что ему было двадцать пять лет, а ведет он себя как умудренный опытом человек.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
