Порівняльна характеристика пушкіна і лермонтова​

Суп еречності, типові для середньовічної Європи. «Пісня про Роланда» відбиває актуальні проблеми життя Європи X— XI століть, коли араби, захопивши у VIII столітті частину Іспанії, загрожували всій Європі. Французькі королі вели активну боротьбу з арабами. Ці війни розцінювали як богоугодну справу. Наприкінці XI століття під впливом духовенства європейське лицарство почало збиратись у хрестовий похід до Палестини за визволення Гроба Господнього. Європейців також приваблювали розкішні скарби багатих східних країн.
Протистояння двох світів — християнського і мусульманського є лише зовнішнім конфліктом. Конфлікт внутрішній — це протистояння всередині тогочасного феодального світу. Ідея централізації влади, уособлена в образі Карла Великого, наштовхується на феодальну анархію і зрадництво, втілені в образі Ганелона. Карл Великий, Роланд, його друг граф Олів’єр і архієпископ Турпін — з одного боку (для них інтереси Франції понад усе), і зрадник свого короля і батьківщини Ганелон — з іншого. Ця патріотична ідея засудження феодального свавілля та оспівування подвигу споріднює «Пісню про Роланда» з пам’яткою давньоруської літератури «Слово про похід Ігорів».

Объяснение:

1. Барыня относилась к Герасиму, как и ко всем слугам, как к вещи, пустому месту. Остальные слуги боялись его. 2. До Муму барыне не было никого дела, пока она (Муму) не укусила её (если я правильно помню, произведение читала давно) 3. Если вы о приказе барыни утопить Муму, то он выполнил его, как и каждый приказ, который надо выполнять. Но после этого он понял, что не хочет больше подчиняться, и ушёл от барыни. 4. У Вас отношение может быть другим, но я отнушусь к барыне как к капризной старухе, которая от нечего делать даёт совершенно нелепые приказы. Об отношении к Герасиму говорить трудно, для меня самой это спорный вопрос.