Горький в главе 4 ясно показывает все цвета огня, ужасного и чарующегося, постоянно меняющегося. Эпитеты и описания таковы, что картина этой драмы кажется нарисованной на холсте. Огонь - это независимый живой действующий грозный человек, которому, кажется, невозможно противостоять. В его свете можно увидеть решительность и самообладание бабушки, а также растерянность всех других персонажей. На фоне грандиозной картины огня мелкие фигуры деда Якова, женщины, тупо мечущиеся вокруг. Величественная, смелая и решительная, только одна Акулина Ивановна. Только она все видит и замечает, всем управляет везде, умно и быстро избавляется от всего. Это подчеркивается теми глаголами, которые Горький использует для описания всех действий своей бабушки.
Сергій Стеценко та Митько Омельчук – головні герої твору. Від імені Сергій ведеться розповідь. Діти перейшли до 6 класу, на літні канікули вони їдуть до бабусі у село Юрківку. Риси характеру хлопців: чемність і доброта; мужність і винахідливість; повага до батьків і людей похилого віку; наполегливість і довіра.
Василь Трош – майбутній майстер велосипедного спорту міжнародного класу. Йому було 14 років. Це він вигадав історію про чудовисько в озері, щоб посміятися та налякати Сергія та Митька.
дід Трохим – сусід бабусі Сергія. Він вчився грати на тромбоні. У селі його називали Односельчани називали чоловіка Фа-Дієзом через його мрію створити оркестр та навчитися грати самому. Дядько Гнат був уже немолодим, але ще й досі перебував у постійному пошуку “свого” інструменту.
бабуся Сергійка – добра та хороша жінка.
батьки Митька та Сергія
ботанічка Ірина Семенівна – вчителька, яка попросила влітку зібрати колекцію жуків
Джерело: https://dovidka.biz.ua/himera-lisovogo-ozera-harakteristika-geroyiv
