Напишите понимание этого афоризма

С такими друзьями враги не нужны.

Лоренс Питер​

Любую басню, а не только басню Крылова "Мартышка и очки", легче всего выучить так:  

1) Внимательно прочитай басню. Не торопись, читай, представляя себе происходящее - примерно как в мультике. Если найдешь непонятное слово или выражение, узнай, что оно значит (например: "Что это зло еще не так большой руки").  

2) Басня легко разбивается на части по смыслу. Например, вторая часть басни начинается словами "Очков с полдюжины себе она достала;", третья "Тьфу пропасть!..» говорит она", а четвертая "Мартышка тут с досады и с печали...".

3) Учи басню по частям. Поскольку части связаны по смыслу друг с другом, ты, читая басню наизусть, легко будешь переходить от одной части к другой.

4) Закончив учить последнюю часть, прочитай басню наизусть уже полностью.

Комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич» за своїми змістовими ознаками належить до жанрової групи високої комедії, тобто до твору, в якому комічність зображуваних ситуацій поєднується з серйозною моральною проблематикою. Вводячи до комедії численні пісні, танці, музичні інтермедії, Мольєр, проте, не перетворює свою п’єсу на суто балетне дійство. Усі музично-танцювальні вкраплення в сюжет комедії насамперед доповнюють характеристики героїв, увиразнюючи ті чи інші їхні риси, створюючи необхідний авторові емоційний колорит і водночас пародіюючи тематику і стиль тодішньої салонної літератури. Вбирає до себе мольєрівська п’єса і жанрові ознаки поширених у той час комедії характерів і комедії звичаїв. Якщо в комедії характерів ставилось завдання розкрити морально-психологічний стан героя, то в комедії звичаїв висміювалися традиції, уподобання певного суспільного В «Міщанині-шляхтичі» головний інтерес глядача прикутий не стільки до сюжетної інтриги, яка вмотивовує розвиток подій, скільки до персони самого Журдена, його думок, переживань, а також до загальних норм та правил поведінки двох представлених у п’єс в тодішнього французького суспільства — буржуа (міщан) і дворян. Є в п’єсі Мольєра і відгуки італійської комедії дель арте та старофранцузького фарсу, зокрема в прийомі введення характерних для цих жанрів паралельних закоханих пар — господарів та їхніх слуг. І всі ці численні й різнопланові жанрові елементи побудови п’єси підпорядковані одній головній меті — створенню комедії, в якій би гармонійно поєднувались професійні художні якості комедійного жанру з високим громадянським покликанням митця — вказувати суспільству на моральні негаразди.