Краткий анализ
История создания – точная дата написание стихотворения неизвестна. Напечатано оно было в первом поэтическом сборнике Олжаса Сулейменова под названием “Аргамаки”.
Тема – противостояние человека и природы, причем правда не на стороне людей.
Композиция – кольцевая. В начале и в конце стихотворения – образ человека, который и закольцовывает стихотворение.
Жанр – лирическое стихотворение.
Стихотворный размер – ямб с пиррихием с кольцевой и парной рифмовкой.
Эпитеты – “перехваченное горло”, “густая кровь”, “слепые волчата”, “большая неподатливая мать”, “голодные волчата”, “густая холодеющая кровь”.
Сравнение – “кровь словно грязь”.
Метафоры – “кровь плыла”, “с глотками в них входила жажда мести”, “властно пахнет укроп”.
Роздуми над сторінками роману "Євгеній Онєгін"
"Євгеній Онєгін" - роман у віршах великого російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна - є перлиною словесності, без знання якої неможливо уявити себе сучасній людині. Іншими словами, це - класика.
Часи змінилися, і люди змінилися теж. І не дивно, що тепер, читаючи цей роман, сучасні люди скоріш за все сприймають його не так, як сучасники Пушкіна. Насамперед це стосується головного героя роману - Євгенія Онєгіна.
Розповідь в романі ведется від автора, який називає себе добрим приятелем Євгенія. У самому романі він указує на свою схожість з героєм: "Обидва пристрасті ми знали. Обох життя гнітило нас; В серцях огонь юнацький згас; Обох підступно чатували Злоба Фортуни і людська У самім розцвіті віка." Деякі дослідники пишуть, що і Онєгіна Пушкін частково писав з себе. Я вважаю, що з цим можно погодитися, але ж частково. Якщо пошукати, у них можна знайти схожі риси.
Як відомо, Олександр Сергійович Пушкін працював над "Онєгіним" в 1823-1830 роках, тобто герой роману був приблизно його однолітком. Онєгіну - 26 років ("Доживши марно, без трудів До двадцяти шести років. Літа пройшовши невеселі Без служби, без жони, без діл. Не знав, де діти решту сил.").
Схоже у них і походження - обидва дворяни б життя. Світські розваги та любовні інтриги були частиною життя обох, принаймні, у Петербурзі. Але тут є відмінність, що є дуже важливою, як на мене.
Пушкін був талановитим поетом. Він був творцем! Онєгін творцем не був. Пушкін писав, що герой спробував зайнятися письменництвом, але наполеглива праця здавалася йому нудною і нічого з-під його пера не вийшло.
Пушкін був унікальним, а Онєгін - типовим представником свого класу, тобто одним з багатьох. У цьому, на мій погляд, полягає найбільша різниця між ними.
