Події повісті г. тютюнника відбуваються у тяжкі для українського народу часи окупації німецько-фашистськими загарбниками. ця жорстока війна принесла нашим співвітчизникам, як і іншим поневоленим фашистами знущання, хвороби, голод і смерть. у той час багато дітей залишилося без родини та без житла і були змушені самі шукати собі їжу, одяг та помешкання. в роки великої вітчизняної війни вони поруч із дорослими працювали за верстатами, також, як і дорослі, вони не знали сну і відпочинку, вносячи свій посильний вклад у справу перемоги. багато дітей та молоді у роки війни фашистські загарбники вивезли для робіт у німеччину. герой твору г. тютюнника вирушає не на полтавщину, а по сіль, щоб, здобувши її, повернутися, обміняти на харчі та врятувати від голоду не тільки себе і свого друга, але й улюблену вчительку і її дитиною.
Меня могила не страшит: Там, говорят, страданье спит В холодной вечной тишине; Но с жизнью жаль расстаться мне. Я молод, молод... Знал ли ты Разгульной юности мечты? Или не знал, или забыл, Как ненавидел и любил; Как сердце билося живей При виде солнца и полей С высокой башни угловой, Где воздух свеж и где порой В глубокой скважине стены, Дитя неведомой страны, Прижавшись, голубь молодой Сидит, испуганный грозой? Пускай теперь прекрасный свет Тебе постыл; ты слаб, ты сед, И от желаний ты отвык. Что за нужда? Ты жил, старик! Тебе есть в мире что забыть, Ты жил, - я также мог бы жить.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
