Жаба, на лузі побачивши Вола,
Затіяла сама в дородстві з ним зрівнятися:
Вона заздрісна була.
І ну стовбурчитися, пихкати і надуватися.
"Дивись-но, квакушка, що, буду ль я з нього?»
Подрузі каже. "Ні, кумушка, далеко!» —
"Гляди ж, як тепер роздуюсь я широко.
Ну, яке?
Чи поповнилася я?— - "Майже нічого".—
"Ну, як тепер?— - "Все те ж". Пихкала та пихкала
І скінчила моя витівниця на тому,
Що, не зрівнялися з Волом,
З натуги лопнула і-околіла.
***
Приклад такий на світі не один:
І диво чи, коли жити хоче ме
щанин,
Як іменитий громадянин,
А сошка дрібна, як знатний дворянин?
Объяснение:
