Почему м.горький назвал левшу "маленьким великим человеком"? ​

Объяснение:

Життя без любові не життя, а існування за творами “Енеїда”, “Наталка Полтавка”, “Маруся” та “Конотопська відьма”

“Життя без любові не життя, а існування за творами “Енеїда”, “Наталка Полтавка”, “Маруся” та “Конотопська відьма”

Багато людей замислюються про філософський аспект кохання та його вплив на життя людини. Серед письменників, які завжди є творчими людьми, тема кохання піднімається ще частіше, зазвичай це відбувається в їхніх творах. Не чужа ця тема була і для українських письменників, зокрема, для Івана Котляревського та Григорія Квітки-Основ’яненка. У своїх творах “Енеїда”, “Наталка Полтавка”, “Маруся” та “Конотопська відьма” автори розглядали питання кохання, як одну з найголовніших. Згідно зі змістом цих творів цілком можна прийти

до висновку, що без кохання життя ніяк не можна назвати повноцінним, оскільки воно є лише існуванням.

Якщо розглядати лише зміст, дуже схожими є п’єса “Наталка Полтавка” та повість “Маруся”. Там дві молоді дівчини були позбавлені можливості бути разом зі своїми улюбленими хлопцями з тієї причини, що матеріальні обставини розлучали їх. На прикладі двох цих дівчат автори прекрасно показують, що їх життя без коханих перетворилося на справжнє пекло – ніщо не могло їх втішити. Ніяк не можна називати це життям, це є справжнісіньким існуванням, якого ні одній людині побажати не можна. І якщо Наталка

таки стала щасливою разом зі своїм Петром, то Маруся так і не дочекалася Василя і померла від туги. Хіба це можна називати життям? Дещо складніше описане питання кохання у творах “Конотопська відьма” та “Енеїда”. Як мені здалося, в “Конотопській відьмі” герої були більшою мірою зосереджені на другорядних речах, в їх існуванні місця любові було дуже мало. Більш того, в деяких випадках те, що прийнято називати коханням, було замінено для них чарами Явдохи Зубихи. Все це в остаточному підсумку ні до чого доброго не призвело – практично всі герої цього твору залишилися ні з чим. В “Енеїді” питання кохання досліджено мало, але, на мою думку, там по-справжньому ніхто нікого не любив, а значить, і існування героїв цього твору мало небагато спільного зі справжнім і повноцінним життям.

Автори всіх вищезазначених творів добре розуміли життя і віддавали собі звіт в тому, що без любові час людини на Землі – це не життя, а існування. Я можу повністю погодитися з цією тезою. Крім того, необхідно відзначити, що, незважаючи велику кількість питань, порушених у творах, питанню кохання відведено важливе місце, не помітити це неможливо.

отметь лучшим!

Странноватая, полная, большеголовая, с огромными глазами, рыхлым красноватым носом. в жизни мальчика бабушка появилась, когда умер его отец, и до конца своих дней она всегда была рядом. мальчик видит и понимает, что внутренне бабушка красива, она мягкая, ласковая, добрая, старающаяся понять и в любой ситуации. при своей полноте бабушка ходила легко, плавно и ловко. движения ее походили на кошачьи. у бабушки была приятная белоснежная улыбка, глаза при этом вспыхивали теплым светом, и лицо становилось молодым и светлым. волосы у нее были черные, густые, длинные и непослушные. поэтому, когда бабушка расчесывалась редкозубым гребнем, то обычно сердилась. говорила бабушка весело, складно, нараспев. часто упоминала бога. все, что она говорила, было теплым и ласковым, поэтому мальчик с первого дня подружился с бабушкой, она стала для него самым верным и близким другом, самым понимающим человеком. позже он понял, что бабушка была тем человеком, который отдает свою любовь бескорыстно, она любит мир таким, какой он есть.