"Мандрівний замок Хаула" - одна з найбільш чудових книжок, яку я коли-небудь читав. Добра, казкова, іронічна, барвиста й жива історія. Для дітей ця книжка, як казка-двері в інший світ, з ненав'язливою, але відчутною мораллю в кінці. При читанні в більш зрілому віці відкриває, давно втрачені, двері в дитинство. Хоч на кілька годин загороджує від стихій реальності. Вона нагадує, що дива існують, варто лише повірити. Хочеться відзначити дуже яскраві характери - це далеко не нудотно позитивний Хаул, і не така солодкаво добра Софі. Все ронією і по-доброму спорідненим єхидством. Прекрасні живі діалоги, забавні ситуації - все це в достатку. Весь сюжет - головоломка і купа несподіванок, хоча чого ще чекати від зовсім казкового світу. Так і хочеться вирушити в цей чудовий світ услід за Хаулом, Майклом, Софі! Якщо додати до цього бездоганну мову і стиль автора, виходить приголомшлива атмосфера книги, створюється один з кращих казково-фантастичних творів. Англійські казки володіють непередаваною чарівністю, і здається, що максимум цієї чарівності Діана Вїнн Джонс вклала в «Мандрівний замок». Незважаючи на певні казкові рамки, сюжет насичений, незвичайний, і тому прочитати книгу можна на одному диханні.
Объяснение:
Особисто моя думка.
1.удивительно, как много можно уместить в таком маленьком объеме текста, особенно, если учесть, что это пьеса, где героев мы узнаем исключительно по их речи.
зачем барон собирает деньги? зачем по сути нужны эти монеты, если ты их не тратишь? просто, чтобы были, да так, чтобы потомки тоже не смогли до них добраться. такое ощущение, что барону нравится отождествлять каждую монету с человеком, который эту монету ему дал, понимать, что он или она пожертвовали чем-то в своей жизни, чтобы отплатить барону за что-то. вполне разделяю досаду альбера, ведь он вынужден жить бедно, хотя он знает, что у его отца денег хватило бы на то, чтобы прокормить целую дружину. но в то же время приятно осознавать, что альбер - настоящий рыцарь. несмотря на все трудности, он отказывается взять на себя грех и последовать "совету" еврея, на что наверняка пошли бы многие.
