Речовини можуть мати подібні властивості. Наприклад: вода і олія подібні тому що очень надо

Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та

“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для

теорії і практики металургійного виробництва .

Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-

лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-

модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-

ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-

вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-

вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від

їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.

У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,

розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-

нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-

стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також

приклади використання певних законів для окремих операцій

металургійного виробництва .

Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють

собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -

ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і

використовувати відомі для них закономірності для реальних

систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”

містить відомості про загальні закономірності щодо фазових

рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-

темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння

процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-

лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-

значення температур фазових перетворень сплавів, кількості

фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-

сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-

ду та відомої загальної маси.

Необхідність видання такого посібника обумовлена браком

підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-

20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-

дані українською мовою. При складанні посібника були вико-

ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-

фій, довідників .

Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні

положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-

чного застосування у металургійному виробництві.

Ну давайте рассуждать.
Чтобы отличить пероксид от других товарищей, нужно провести какую-нибудь яркую реакцию, свойственную ему и не свойственную другим. Разложение, происходящее очень бурно с выделением газа - чем не хорошо?
Разлагать будем в присутствии катализатора, оксида марганца с валентностью 4.
Вот что получится при добавлении в пробирку:
2H2O2 = 2H2O + O2
и еще тепла много выделится в придачу. Вода и хлорид натрия нам такого не дадут. Итак, одно определили.
Осталась вода и хлорид натрия. Проще всего взять немного из каждой пробирки и выпарить. Там, где останется белый осадочек (т.е. соль) и есть хлорид натрия. Если бы разрешалось взять второй реактив, то нам бы пригодился нитрат серебра, который при соединении с хлоридом натрия дал творожистый белый осадок хлорида серебра. Но т.к. реактив только один, то выпаривание - наиболее оптимальный вариант.