Найменша комірка, яка зберігає усі елементи симетрії кристалу, називається елементарною коміркою.
Навіть у випадку кристалу із одним сортом атомів елементарна комірка містить кілька атомів. Наприклад, кристал заліза має кубічну об'ємноцентровану ґратку із 2 атомами в елементарній комірці. При високих температурах залізо переходить у фазу з ґранецентрованою кубічною ґраткою із 4 атомами в елементарній комірці.
Типи раток
Кристалічні системи
(Сингонія) 14 ґраток Браве
триклінна Triclinic
моноклінна примітивна базоцентрована
Monoclinic, simple Monoclinic, centered
ромбічна примітивна базоцентрована об'ємноцентрована гранецентрована
Orthorhombic, simple Orthorhombic, base-centered Orthorhombic, body-centered Orthorhombic, face-centered
гексагональна Hexagonal
тригональна Rhombohedral
тетрагональна примітивна об'ємноцентрована
Tetragonal, simple Tetragonal, body-centered
кубічна примітивна об'ємноцентрована гранецентрована
Cubic, simple Cubic, body-centered Cubic, face-centered
Основні параметри кристалічних ґраток[1]:
період або параметр ґратки дорівнює довжині ребра ґратки у напрямі головних осей кристалічної ґратки;
координаційне число (К) характеризує щільність пакування ґратки, визначає кількість найближчих і рівновіддалених атомів у певній кристалічній ґратці;
базис — це кількість атомів (іонів), що належать до однієї ґратки;
атомний радіус — це половина відстані між центрами найближчих атомів у кристалічній ґратці певної кристалічної системи;
коефіцієнт компактності — це відношення об'єму, що займають атоми (іони), до всього об'єму ґратки даного типу.
Дефекти кристалічної ґратки
Дефекти кристалічної ґратки. а — незаповнений вузол (вакансія); б — власний атом між вузлами; в — чужорідний атом між вузлами; г — чужорідний атом у вузлі; д — йон з аномальним зарядом.
Розташування структурних елементів у кристалічних ґратках мінералів рідко відповідає цій класичній картині, яка характеризується послідовним розташуванням у ґратці атомів або йонів (так звані ідеальні кристали). На противагу ідеальним кристалам, для яких характерне правильне розташування і періодичність атомів або йонів, реальні кристали відрізняються рядом відхилень — дефектів кристалічної ґратки (дислокацій). Згідно з загальноприйнятою класифікацією, розрізняють такі дефекти кристалічної ґратки (мал.):
пустий вузол, створений внаслідок випадання з ідеальної ґратки атома або йона;
власний атом або йон ґратки, розташований між її вузлами;
чужорідний атом або йон, розташований між вузлами ґратки;
чужорідний атом, який заміщає власний атом ґратки;
йон у ґратці в нормальному стані, але з аномальним зарядом.
Объяснение:
1) +29
2) высшую валентность (максимально возможную степень окисления, количество электронов на внешнем энергетическом уровне)- варианты в скобках тоже, но оги далее встречаются в вопросах 5) и 8)
3) уменьшаются
4) увеличиваются
5) количество электронов на последнем энергетическом уровне
6) уменьшается
7) 47
8) номеру группы, в котором находится хим.элемент
9) n°=Ar-p+; n°= 27-13=14
10) из 4-х энергетических уровней (смотрим на номер периода, в котором расположен хим.элемент
11) +7 (по номеру группы)
12) у стронция, поскольку сверху вниз в группе( в главной подгруппе) металлические свойства увеличиваются
13) 6 электронов (по номеру группы)
14) это два изотопа кислорода;
О(16): р(+)= 8, е= 8, n°=16-8=8 ;
O(18): р(+)= 8, е= 8, n°=18-8=10
То есть отличаются количеством нейтронов в ядре
15) у N, в периоде справа налево неметаллические свойства увеличиваются;
16) 31;
17) Ar(+18), p(+)=18, e=18, n°=40-18=22;
18) 8 электронов (теория октета)
19) уменьшаются
20) SO3
21) восстановительными (чаще всего они отдают электроны)
22) ковалентный полярный тип связи
23) H3PO3 -> H(+1), P(+3), O(-2)
24) б)
Объяснение:
