Na₂CrO₄ - в этой формуле нам известны степени окисления натрия (+1) и кислорода (-2). Исходя из этого, составим уравнение, где x - хром:
+1·2 + х·1 + (-2)·4=0
2 + x - 8 = 0
x = 8 - 2 = 6
Затем возьмём для примера хромовую кислоту - H₂⁺¹CrO₄⁻². Опять же в роли икс выступает хром:
+1·2 + х·1 + (-2)·4=0
2 + x - 8 = 0
x = 8 - 2 = 6
Далее выберем вещество, где с.о. у хрома иная. Например: гидроксид хрома (II) - Cr(OH)₂. Здесь известны с.о. водорода (+1) и кислорода (-2). Отсюда:
х·1 + 1·2 + (-2)·2 = 0
х + 2 - 4 = 0
х = 4 - 2 = 2
В общем, чтобы вычислить неизвестную степень окисления, нужно:
1. расставить известные с.о.
2. умножить их, а также х (неизвестная с.о.), на число атомов (нижний индекс)
3. вычислить х.
Прийнято концентрацію (склад) водного розчину виражати в масових
частках або масових відсотках. Наприклад, 10% розчином NaCl називається
такий розчин, в 100 г якого знаходиться 10 г кухонної солі та 90 г води.
Тоді:
2
l
NaCl H O
NaC b m
m m
, (1)
де b - масова частка NaCl у водному розчині солі.
Стан розчину визначається двома термомеханічними параметрами (те-
мпературою і тиском) і його складом, який частіше називається концентраці-
єю.
Як було зазначено раніше, фізична суть процесу випарювання полягає
в перетворенні частини рідини (розчинника) в пару при згущенні розчинів
або в перетворенні всієї рідини в пару, якщо випарюють однокомпонентну
рідину (наприклад, воду). Слід відрізняти випарювання від випаровування.
Випаровування відбувається з поверхні і при будь-якій температурі і тиску,
тоді як випарювання — з усієї маси рідини при температурі, що відповідає
точці кипіння при певному тиску.
З точки зору молекулярно-кінетичної теорії при випарюванні і випаро-
вуванні відбувається видалення частини молекул речовини, що перебувають
у тепловому русі, з простору, який займає рідина. Молекули, які видаляються
з рідини, заповнюють паровий простір і утворюють насичену пару цієї ріди-
ни. Частина цих молекул знову повертається в рідину, а частина випарову-
ється, поповнюючи нестачу у паровому просторі, тобто встановлюється ди-
намічна рівновага, внаслідок чого число молекул над рідиною, а отже і тиск
насиченої пари набуває певної величини при заданій температурі.
Коли температура кипіння змінюється, рівновага порушується, а це
спричиняє відповідні зміни густини і тиску пари. Під час кипіння рідини пара
виділяється не лише з поверхні, а й з парових бульбашок, що утворюються в
самій рідині, і цей процес стає основним, бо утворені бульбашки є центрами
пароутворення
