Хімічні зв'язки є результатом взаємодії електронів та ядер атомів і описуються квантовою механікою. В першій третині XX ст. зародилася окрема галузь хімії, предметом якої є вивчення структури молекул і кристалів за до квантово-механічних розрахунків: квантова хімія. Ця галузь набула особливо інтенсивного розвитку протягом кількох останніх десятиріч.Сучасного вигляду теорія хімічного зв'язку почала набувати після того, як Г. Льюїс та В. Коссель в 1916 р. відзначили, що атоми утворюють хімічний зв'язок для того, щоб доповнити свою електронну оболонку до певної «магічної» кількості електронів. Для гідрогену це число дорівнює 2, для атомів другого періоду — 8, третього — 18. Якщо розглядати лише зовнішню електронну оболонку, то для більшості елементів це число становитиме 8 (правило октету). Таке доповнення відбувається двома шляхами:
Из-за того, что в металлах присутствуют свободно движущиеся электроны, то для большинства металлов характерны такие физические свойства как металлический блеск, электропроводность, теплопроводность, ковкость и другие.
Понятие "электронный газ" вводится при описании модели образования кристаллической решетки в металлах. Согласно этой модели, электроны на внешнем электронном слое у металлов при образовании кристаллической решетки отщепляются от атомов и становятся общими для всех атомов и могут свободно перемещаться в кристалле. Именно эти электроны, в отличие от электронов, которые находятся на внутренних электронных оболочках атомов, обеспечивают электропроводность металлов. Поэтому их называют электронами проводимости, они свободно передвигаются по металлу, то есть ведут себя как молекулы газа, поэтому и называются "электронный газ"
ответ: в)
