Используя метод электронного баланса составьте уравнение реакции.определите окислитель и восстановитель HNO3+H2SO4+FeSO4 -->Fe2(SO4)3+HCL+H2O N2O+H2SO4+KMnO4=NO+MnSO4+K2SO4+H2O

Окислителем могут быть атомы элементов с высокой электроотрицательностью,т.е притягивать электроны другого атома.
Откуда у атомов возникает восстановительная или окислительная
ответ-если у атома на последнем энергетическом уровне 1-3 электрона,а каждый атом хочет заполучить завершенный энергетический уровень 8 электронов, как у благородных газов,то естественно легче энергетически  эти 1-3 электрона отдать,нежели принимать недостающие 7-6 электронов,поэтому атомы металлов проявляют восстановительные Эти свойства называют также-металлические.
Свойство принимать электроны называют неметаллические свойства или окислительные свойства.Желание атомов получить 8 электронов называется "октетная" теория Льюиса-Косселя.
Например атом хлора.Порядковый номер 17,протонов 17,электронов 17,нейтронов 18.Распределяем 17 электронов по орбиталям 1s(2)  2s(2) 2p6 3s2  3p5   /До 8 электронов не хватает одного,значит хлора будет стремиться  принять этот электрон от другого атома например натрия с конфигурацией 3s1  .Таким образом натрий выступает как восстановитель,а хлор окислитель

1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним: