Указать какой процесс является химической реакцией. 1рас ароматов цветов. 2 движение маятника в часах. 3 образования накипи в чайнике

Будова молекули.

Молекулярна формула гідроген сульфіду (сірководню) – H2S. Зв’язок S–H ковалентний полярний, молекула кутова, валентний кут HSH = 920. У гідроген сульфіді та у сульфідах окиснення атом S виявляє найнижчий можливий ступінь окиснення –2.

Одержання.

1. Взаємодією простих речовин:

H2 + S = H2S.

2. Дією кислот на сульфіди:

FeSтв. + 2HClконц. = H2S + FeCl2.

3. Дією води на сульфіди амфотерних гідроксидів (Cr2S3, Al2S3):

Al2S3(тв.) + 6H2O = 2Al(OH)3 + 3H2S.

Цим одержують дуже чистий гідроген сульфід.

У природі гідроген сульфід утворюється при гнитті органічних решток.

Фізичні властивості.

Гідроген сульфід – безбарвний газ із запахом тухлих яєць, важчий за повітря, т кип. –60,3 0С, т. пл. –85,6 0С.

При 20 0С в 1 л води розчиняється 2,5 л гідроген сульфіду – утворюється сірководнева вода (масова частка гідроген сульфіду 0,36%).

Гідроген сульфід – отруйний газ, тривале вдихання його може призвести до смерті.

Хімічні властивості.

1. На повітрі горить блакитним полум’ям:

2H2S + 3O2 = 2SO2 + 2H2O.

При нестачі кисню відбувається неповне окиснення:

2H2S + O2 = 2S + 2H2O.

2. У водному розчині гідроген сульфід реагує з окисниками, відновлюючись при цьому до сполук сульфуру з різними ступенями окиснення (0, +4, +6):

H2S + I2 = S + 2HI, H2S + 2HNO3(розб.) = SO2 + 2NO + 2H2O,

3H2S + 8HNO3(конц.) = 3H2SO4 + 8NO + 4H2O.

У кислих розчинах калій перманганату KMnO4 та калій дихромату K2Cr2O7 гідроген сульфід окиснюється до вільної сірки:

3H2S + K2Cr2O7 + 4H2SO4 = 3S + Cr2(SO4)3 + K2SO4 + 7H2O.

3. У водному розчині гідроген сульфід є слабкою двоосновною кислотою і дисоціює за двома ступенями:

І ступінь: H2S ↔ H+ + HS–,

ІІ ступінь: HS– ↔ H+ + S2–.

За ІІ ступенем дисоціація відбувається незначною мірою.

1. Реагує з лугами, утворюючи солі. Середні солі – сульфіди, кислі – гідроген сульфіди (утворюються при надлишку H2S):

2NaOH + H2S = Na2S + 2H2O, KOH + H2S = KHS + H2O,

Na2S+ H2S= 2NaHS.

2. Нерозчинні у воді сульфіди утворюються в реакціях гідроген сульфіду із солями відповідних металів:

Pb(NO3)2 + H2S = PbS↓ + 2HNO3.

У результаті утворюється чорний осад PbS, нерозчинний у розбавлених кислотах – якісна реакція на іони S2–.

Сульфіди різноманітно забарвлені: сульфіди лужних металів – білого кольору, PbS – чорний, MnS – тілесний, CuS – коричнево-металевий.

У воді розчинні сульфіди лужних, лужно-земельних металів та амоніаку. Решта сульфідів нерозчинні у воді, а деякі (CuS, PbS, HgS, CdS) і у розбавлених розчинах мінеральних кислот (HCl, H2SO4).

У нітратній кислоті сульфіди важких металів розчиняються з утворенням сполук Сульфуру у вищих ступенях окиснення:

FeS–12 + 18HN+5O3(конц.) = Fe(NO3)3 + 2H2S+6O4 + 15N+4O2 +7H2O,

3Cu2S–2 + 22HN+5O3(розб.) = 6Сu(NO3)2 + 3H2S+6O4 + 10N+2O +8H2O.

Водні розчини сульфідів лужних металів, за рахунок гідролізу створюють лужне середовище (рН > 7):

Na2S + H2O ↔ 2NaOH + H2S.

Застосування.

Гідроген сульфід і сульфіди застосовують в якісному аналізі при розділенні сумішей аніонів та катіонів за сульфідним методом, який базується на різній розчинності сульфідів у воді, водних розчинах амоніак сульфіду та кислотах

Озон

Ozone-1,3-dipole.png Ozone-CRC-MW-3D-balls.png

Общие

Систематическое

наименование

Трикислород

Хим. формула

O3

Физические свойства

Состояние

голубой газ

Молярная масса

47,998 г/моль

Плотность

0,0021445 г/см3 (г., 0°C);

1,59(7) г/см3 (ж., 85,2 К);

1,73(2) г/см3 (тв., 77,4 К)[1]

Поверхностное натяжение

43,8 Н/м (77,4 К);

38,4 Н/м (90,2 К)[1] Н/м

Динамическая вязкость

4,17 мПа·с (77,6 К);

1,56(2) мПа·с (90,2 К)[1]

Энергия ионизации

12,52 ± 0,01 эВ[3]

Термические свойства

Температура

• плавления

−197,2 °C

• кипения

−111,9 °C

Критическая точка

• температура

−12,0 °С (261,1 К)[1] °C

• давление

54,6 атм.[1]

Мол. теплоёмк.

85,354 − 0,2812·(T − 90) (ж., при T от 90 до 160 К)[1] Дж/(моль·К)

Энтальпия

• образования

144,457 (при 0 К, отн. О2)[1] кДж/моль

Коэфф. тепл. расширения

2,0·10−3 К−1 (ж., 90,1 К)

2,5·10−3 К−1 (ж., 161 К)[1]

Давление пара

1 ± 1 атм[3]

Химические свойства

Растворимость

• в воде

1,06 г/л (при 0 °С)[2]

Диэлектрическая проницаемость

1,0019 (г), 4,79 (ж)[1]

Оптические свойства

Показатель преломления

1,0533 (г., 480 нм)

1,0520 (г., 546 нм)

1,0502 (г., 671 нм)

1,2236 (ж., 535 нм)

1,2226 (ж., 589 нм)

1,2213 (ж., 670,5 нм)

Кислоро́д (O, лат. oxygenium) — химический элемент 16-й группы (по устаревшей короткой форме периодической системы принадлежит к главной подгруппе VI группы, или к группе VIA), второго периода периодической системы, с атомным номером 8. Кислород — химически активный неметалл, является самым лёгким элементом из группы халькогенов. Как простое вещество при нормальных условиях представляет собой газ без цвета, вкуса и запаха, молекула которого состоит из двух атомов кислорода (формула O2), в связи с чем его также называют дикислород[3]. Жидкий кислород имеет светло-голубой цвет, а твёрдый представляет собой кристаллы светло-синего цвета.