Аланин солянокислый —Х->NH2-CH(CH3)-C0ONa
аланин
уксусная кислота
бромуксусная кислота
пропановая кислота

1) 7
2) менше 7
3) Техногенне забруднення довкілля суттєво впливає не лише на склад атмосферного повітря, але й на процеси кругообігу енергії й речовин у природі. Зокрема зміна хімічного складу повітря внаслі­док діяльності людини та процеси кругообігу води у природі спри­чиняють виникнення феномену «кислотних дощів». Це явище бу­ло відкрито понад сто років тому А. Смітом, який виявив залеж­ність між рівнем забруднення атмосферного повітря й кількістю опадів. Незабруднені опади самі по собі мають кислу реакцію (pH = 5,5–6,0). Значне забруднення атмосфери сірчистим ангідри­дом, окислами азоту, сполуками хлору й фтору призводить до біль­шої кислотності. На окремих територіях США, Європи середньоріч­на кислотність опадів не перевищує 4,0-4,5, що прирівнюється до слабких розчинів кислот. У деяких регіонах земної кулі реєструють­ся опади з pH ==3,8.

Збільшення вмісту кислих іонів і постійне вимивання лужних катіонів призводить до того, що буферна система рослин руйнується і кислотність ґрунтів збільшується.

Токсична дія аерозолю сірчаної кислоти на організм людини особливо посилюється у хмарну погоду. Розчин сірчаної кислоти у вигляді крапель туману тримається у повітрі або разом із дощем ви­падає на землю. Сірчана кислота роз’їдає метал, тканини, бетон, фарби, негативно впливає на все живе; на підкислених ґрунтах зни­жується врожайність, а зростання кислотності у водоймах призво­дить до загибелі всього живого. Наприклад, при pH = 4,5 гинуть усі риби, земноводні, комахи, а на дні розвиваються гриби й бактерії –анаероби, внаслідок життєдіяльності яких виділяється вуглекислий газ, метан і сірководень.

Дія забрудненого повітря й води на організм людини проявляєть­ся в загальному погіршенні здоров’я людини, зниженні імунітету, появі головного болю, відчутті слабкості, зниженні продуктивності праці тощо. У районах із сильним забрудненням атмосферного пові­тря й води рівень захворюваності населення на бронхіти у 3-5 разів пневмонією в 2-3, плевритом у 3-4 рази вищий, ніж у населення ін­ших районів.

Заранее предупреждаю ответ может быть не правильным.

Найдем массовую долю углерода в октане (масса углерода составляет 12 а.е.м., водорода - 1 а.е.м.):

(12 а.е.м. * 8) / (12 а.е.м. * 8 + 1 а.е.м. * 18) = 96/114

Найдем массовую долю углерода в углекислом газе (масса кислорода составляет 16 а.е.м.):

(12 а.е.м. * 1) / (12 а.е.м. * 1 + 16 а.е.м. * 2) = 12/44

Составим пропорцию:

масса октана = 28.52 г - массовая доля углерода = 96/114

масса углекислого газа = х г - массовая доля углерода = 12/44

Решая пропорцию получаем:

х = 28.52 г * (96/114) / (12/44) = 28.52 г * (176/56) = 89,63 г

ГАТОВО НАКОНЕЦ ТО