Замки з'явилися в середньовіччі і були житлом для дворян-феодалів. Зазвичай замки будувалися на височинах, островах, скельних уступах та інших важкодоступних місцях.
Тут присутній дух шляхетного лицарства і панує атмосфера розкоші, романтики і пригод. Усюди видніються лати і щити; сталевий бойовий меч, що колись належав лицареві, клинок з філігранною гравіюванням; складна металева штурмова драбина, яка застосовувалася при облозі фортець; арбалети, майстерно прикрашені списи, кольчуги та чудові шоломи; вироби з тканини, картини, виконані різьбленням по дереву; старовинні фоліанти і скріплені печатками сувої - це все можна було зустріти у лицарьских замках.
Головною частиною середньовічного замку була центральна башня- донжон. Крім своїх оборонних функцій, донжон був безпосереднім житлом феодала. Також в головній вежі були житлові кімнати інших мешканців замку, колодязь, господарські приміщення (склади продовольства і ін.). Часто донжон мав великий парадний зал для організації прийомів. Донжон зазвичай був у самому недоступному і захищеному місці, це як би фортеця всередині фортеці. У ній феодал зі своїми слугами міг витримати довгу облогу. Там завжди була їжа і вода.
Усі лицарі, що знаходилися там в час нападу на фортецю, мали тільки два вибори - вистояти осаду замка, чи гідно померти і залишитися в пам'яті людей.
И. Алтынсарин считал, что казахи – народ к прогрессу и восприятию самой высокой культуры. Вместе с тем, он полагал, что казахский народ еще далек от цивилизованности, что он находится в «переходном состоянии» от бескультурья и невежества к образованности и цивилизации. В такой период народ особенно нуждается в духовной пище. Абай был носителем всего нового, прогрессивного в казахском обществе. По его мнению, каждый мыслящий человек должен был выработать свое сознательное отношение к окружающей действительности. Он хотел видеть человеческое общество благим и разумным, прогрессивно развивающимся. Каждый человек должен вносить в это свою посильную лепту. Стремление к прогрессивному развитию общества, где человека возвышают «разум, наука, воля», было одним из главных направлений творчества Абая. Пути служения человеческому обществу каждым человеком в отдельности Абай Кунанбаев видел, прежде всего, в труде как средстве достижения и расцвета материальных и духовных благ общества.
