Сполучені Штати Америки вийшли з Другої світової війни значно зміцнілими. Вартість промислової продукції США становила 2/3 вартості промислової продукції світу. США зосередили 73% світового золотого запасу. У 1945 р. Сполучені Штати досягли найвищого за свою історію рівня військової могутності. До 1949 р. вони монопольно володіли ядерною зброєю. Саме в цей час відбувається зміна політики ізоляціонізму на прагнення посилити свій вплив у всіх країнах світу. Тому, на погляд правлячих кіл США оптимальною формою устрою післявоєнного світу був би «світ по-американськи» або «мир на американський зразок». 25 червня 1947 р. Конгрес прийняв закон «Про національну безпеку», який вперше в американській історії вводив посаду міністра оборони. Крім того були створені Рада національної безпеки (РНБ) і Центральне розвідувальне управління (ЦРУ). На початку 1946 р. Дж. Кеннаном, радником посольства США в Москві, була запропонована «доктрина стримування». Вона передбачала оборону всього західного світу від можливого проникнення комунізму. У березні 1947 р. була оголошена «доктрина Трумена», яка передбачала боротьбу зі зростанням комунізму в Туреччині та Греції. Про зростання ролі США у світі свідчив і той факт, що під час створення Північноатлантичного блоку (НАТО) у 1949 р. Американські генерали зайняли ключової позиції в керівництві цієї організації.
Внутрішня політика президента Г. Трумена (1945–1953). 12 квітня 1945 р. помер Ф. Рузвельт. Новим президентом став демократ Гаррі Трумен. Він та його уряд прийняли заходи для адаптації до мирного життя демобілізованих військовослужбовців, ухваливши закон «Солдатський білль про права», який колишнім солдатам широкі пільги в сфері освіти та бізнесу. Бажаючи уникнути масового безробіття, адміністрація Трумена розробила систему заходів, що одержали назву «справедливий курс». У 1946 р. було прийнято закон «Про зайнятість». Але у процесі переходу промисловості на мирне виробництво не вдалося уникнути кризових явищ ігалося зростання безробіття і підвищення цін. У 1947 р. був прийнятий закон «Про відносини робітників і підприємців» (закон Тафта-Хартлі), який значно обмежував право робітників на страйки. Страйки державних службовців були зовсім заборонені. На початку 1950-х рр. США охопив рух маккартизму (від прізвища Джозефа Маккарті), який проводив антикомуністичну політику. У 1950 р. Конгрес прийняв закон «Про внутрішню безпеку» (закон Маккарена-Вуда), який зобов’язував компартію та деякі інші ліві організації зареєструватися в міністерстві юстиції як «підривні організації». Відмова від реєстрації каралася 5-річним терміном ув’язнення і штрафом у розмірі 10 тис. доларів. Багатьох керівників компартії та її активістів заарештували та судили. Понад 2,5 млн. державних службовців пройшли перевірку на «лояльність». Дії сенатора Дж. Маккарті та його помічників отримали назву «полювання на відьом».
