Используя знания фактов, объясните, как природно - климатические условия повлияли на занятия жителей этой страны. 1) египет 2) древнее двуречье 3) месопотамия 4) финикия 5) древнееврейское царство 6) палестина 7) ассирийская держава 8) персидская держава 9) древняя индия 10) древний китай 11) древняя греция 12) древний рим

РУСАЛКА ДНІСТРОВАЯ" — укр. фольклорно-літ. альманах, виданий "Руською трійцею" 1837 в Буді (нині у складі м. Будапешт, Угорщина). Пам’ятка доби укр. романтизму. Девізом книги стали слова Я.Коллара: "Не тоді, коли очі сумні, а коли руки діяльні, розцвітає надія". Містить укр. нар. пісні з передмовою І.Вагилевича (зокрема, про Н.Морозенка, Коновченка, О.Довбуша, про взяття козаками Варни (нині місто в Болгарії), веснянки, колядки), твори М.Шашкевича, І.Вагилевича, Я.Головацького; переклади сербських нар. пісень та уривків із "Краледворського рукопису" В.Ганки; анотований покажчик давніх рукописів бібліотеки василіанського Свято-Онуфріївського монастиря у Львові; укр. грамоту 1424 та рецензію М.Шашкевича на фольклорний збірник Й.Лозинського "Руське весілля".

У передмові ("Передслів’ї") М.Шашкевич розцінив альманах як явище загальноукр. національно-культ. відродження, вітав почин Наддніпрянської України щодо розвитку нової літератури, закликав галицьких громадсько-культ. діячів її підтримати, збагачувати та розвивати. Книжка, будучи синтезованим виявом новаторських починань "Руської трійці" в різних ділянках національно-культ. життя укр. Галичини (за висловом цензорів, це — "руська співачка з-над Дністра"), стала маніфестом нац. відродження, започаткувала нову літературу на західноукр. землях. За словами І.Франка, збірка "була свого часу явищем наскрізь революційним".

Новаторський зміст книжки, возвеличування визвол. боротьби народу, поетизація нар. героїв, подвигів козацтва, ствердження етнічної і духовної спільності галичан з усім укр. народом, дух міжслов’ян. взаємності, не традиційна книжна, а жива розмовна нар. мова, не традиційний кириличний, а т. зв. гражданський шрифт спричинили її цензурну заборону і конфіскацію осн. частини (600 прим.) накладу, виданої тільки 1849. Не були конфісковані бл. 200 примірників, частина із яких поширювалася за межами Галичини. Вихід "Р.Д." прихильно і схвально зустріли видатні національно-культ. діячі Наддніпрянської України (О.Бодянський, М.Костомаров, П.Лукашевич, М.Максимович, І.Срезневський, Т.Шевченко), представники польс., чеської, словац., сербської, хорватської громадськості.

Всупереч цензурній забороні "Р.Д.", поруч із "Кобзарем" Т.Шевченка, стала духовним орієнтиром національно-патріотичних сил західноукр. земель на тривалу перспективу. Її традиції незабаром продовжив альманах "Вінок русинам на обжинки" (Відень, 1845—47, т. 1—2), донісши до читачів, хоч із запізненням, гол. ідеї "Р.Д.", які надихали на самовіддану працю на ниві нац. відродження не одне покоління громадсько-культ. діячів і справляли стимулюючий вплив на творчість багатьох західноукр. письменників-романтиків. Перевидавалася 1910, 1950, 1961, 1972, 1987, 2007, 2012. У Львові з 1990 діє Музей "Русалки Дністрової".

Какие народы были соседями восточных славян в древности?

В VI-VIII вв. восточные славяне имели много территориальных соседей. Государство восточных славян граничило с  государствами западных и южных славян, которые так же активно развивались. Другими соседями восточных славян были финские племена, которые населяли северо-восток. Все эти народы были дружественно настроены по отношению к восточным славянам и имели мирные союзы, а так же торговые связи. Хорошие отношения складывались  у восточных славян с Византией, между двумя государствами была развита торговля, заключались договоры.  

Какие отношения сложились у славян с ними?

Однако наряду с союзниками, у восточных славян были и противники. Главным врагом древних славян был Хазарский каганат, который неоднократно совершал набеги на земли восточных славян. Потребность в защите своих земель привела к объединению и укреплению общих сил всего славянского народа.

Напряженные отношения у славян были и с варягами. Эти племена неоднократно совершали разбойные набеги на славянские земли, грабили население, сжигали жилища. Помимо этих племен, славяне так же оберегались от вражеских племен гуннов и скифов.  Потребность в защите своих границ стала предпосылкой для объединения славянских народов в единой целое. Именно поэтому VIII вв является ключевым в становлении единого государства.