Ярослав Мудрий – син Володимира I, став київським князем у результаті чергової усобиці. Його брат Святополк Окаяний убив Бориса і Гліба, а в 1019 Ярослав Мудрий вигнав його з Русі і сам став княжити замість нього. Він княжив з 1019 по 1054 рік. Ярослав Мудрий відомий насамперед як законодавець. За нього було створено перший російський звід законів " Російська щоправда " . Однак не всі статті цієї збірки належать Ярославу, закони до "Руської правди" додавалися його нащадками. Також Ярослав Мудрий прославився створенням "ліствичного" порядку спадкування. Згідно з цим порядком, княжий престол переходив до старшого рюриковича в роді. Також Ярослав Мудрий розділив свої землі на п'ять спадків і дав своїм синам по одному. За правління Ярослава Мудрого Київ став великим містом нарівні з Константинополем. Також зріс міжнародний авторитет Русі. Ярослав Мудрий поріднився з багатьма монархами на той час. Ярослав Мудрий вперше на Русі сам, без згоди константинопольського патріарха, призначив Іларіона на посаду митрополита Російської церкви. Також у його час активно перекладалися релігійні книги давньослов'янською мовою. Зрештою, заслугою Ярослава Мудрого була боротьба з кочівниками. Наприклад, 1036 року він побив печенігів. А через рік на честь цієї перемоги було збудовано Софійський собор у Києві, також за часів Ярослава було збудовано Золоті ворота у Києві
Объяснение:
Свяще́нна Ри́мська імпе́рія (лат. Sacrum Romanum Imperium) — у 962—1806 роках держава у Західній і Центральній Європі. Спочатку складалася з трьох королівств: Східного Франкського (Німеччини), Італії і Бургундії, згодом поступово розпалася на конгломерат державних утворень із різним ступенем суверенітету до влади імператора. У період найбільшого розширення до складу імперії входили території таких сучасних держав: Німеччини, Австрії, Ліхтенштейну, Швейцарії, Люксембургу, Нідерландів, Бельгії, Монако, Сан-Марино, Ватикану, Чехії, Словенії, північної та середньої Італії, частини західної Польщі та частини східної Франції.
