Транше́йна війна́, або Позиці́йна війна́ — війна, в якій збройна боротьба ведеться переважно на суцільних, відносно стабільних фронтах з глибокоешелонованою обороною. Як правило, характеризується високою щільністю військ і розвиненим інженерним забезпеченням позицій.Під час ведення позиційної війни військово-політична і стратегічна обстановка залишаються стабільними впродовж тривалого часу. Військові дії з обох сторін послідовні і малорезультативні, наступальні операції неефективні, і навіть при сприятливому завершенні призводять до обмежених результатів. Стратегічною метою позиційної війни стає демографічне і економічне виснаження супротивника.
Перехід до позиційної війни пояснюється нездатністю (при існуючому балансі сил і рівні розвитку зброї та військової техніки) обох сторін здійснювати прориви оборони суперника або розвивати тактичні прориви в оперативні.
Характерним прикладом позиційної війни можуть служити бойові дії в Першу світову війну на західному фронті з кінця 1914 року і на східному фронті з кінця 1915 року
Наполеон Бонапарт – жарты әлемді жаулаған тарихи тұлға.
Оны саяси қайраткер деп қана емес, ұлы қолбасшы, соғыс
өнерінің білікті маманы ретінде танимыз.
1799 ж. 9 қарашада (18 брюмерде) биліктегі дағдарысты
пайдаланып, мемлекеттік төңкеріс жасады. Ол елде
алғашында консулдық, одан кейін империя (1804 ж. 18
мамыр) түріндегі әскери диктатура орнатты т.б.с.с.
Ол бірқатар реформалар жүргізді: азаматтық кодексті
қабылдау, Француз банкін негіздеу т.б.
1801-1802 жылдар – осы кезеңде Бонапарт Францияның
негізгі қарсыластармен (Ресеймен, Австриямен,
Ұлыбританиямен) бейбітшілік шарттар жасасады.
Александр I қарым-қатынастарды үзе отырып, Наполеон
Ресеймен соғысуға шешім қабылдады. Ресей компаниясы
1812 жылы Империя ақырының басы болды. Наполеонның билігі
тұсындағы сыртқы
саясаттың ерекшелігін
атайды
Наполеон билікке келісімен жаулаушылық соғыстар
жүргізіп, әлемнің көптеген елдерін тізе бүктірді.
Наполеонның әскери жетістіктері империя шекарасының
ұлғаюына алып келді. Наполеон күш-қуатының арқасында
Еуропа монархтарын өз билігімен санасуға мәжбүрледі.
Францияның жеңістері Наполеонның жеке жетістіктерімен
байланысты болды, алайда француз армияы әлсіз
болаттын.