Республика Казахстан находится в центре Евразии, и является одновременно европейско-азиатским государством. Большая часть страны расположена в Азии, а меньшая – в Европе. Такое географическое расположение повлияло на историю, формирование государственности и развитие Казахстана. Его территория уже в эпоху палеолита стала местом расселения первых людей. Сейчас через республику проходят важные торговые, экономические пути и маршруты, что позволяет связать Казахстан, как с европейскими, так и азиатскими государствами. Такой синтез прослеживается в течение всей казахской истории, которая очень насыщенная, динамичная, наполненная яркими событиями.
ВТОРОЙ: Казахстан – это страна с богатым историческим и культурным Расположенный в центре Евразии Казахстан оказался на перекрестке древнейших цивилизаций мира, на пересечении транспортных артерий, социальных и экономических, культурных и идеологических связей между Востоком и Западом, Югом и Севером, между Европой и Азией, между крупнейшими государственными образованиями евразийского континента. На различных этапах истории на территории Казахстана возникали и развивались государства с самобытной культурной историей, наследником которой стал современный Казахстан.
Тре́тій Універса́л Украї́нської Центра́льної ра́ди — державно-правовий акт, універсал Української Центральної ради, що проголошував Українську Народну Республіку. Прийнятий 7 (20) листопада 1917 року в Києві.
7 листопада М. Грушевський відкрив урочисте засідання Української Центральної Ради і після вступного слова М. Ковальський зачитав текст Універсалу:
Заявлялося, що Україна не відокремлюється від Росії, але вся влада в Україні відтепер належить лише Центральній Раді та Генеральному Секретаріату.
Україна стає Українською Народною Республікою.
До її території належать землі (губернії), населені здебільшого українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму). Остаточно питання про приєднання до України Курщини, Холмщини, Воронежчини та інших суміжних з Україною територій з переважно українським населенням мало вирішуватися шляхом переговорів.
В Україні проголошувався 8-годинний робочий день.
Запроваджувався державний контроль над виробництвом.
Україна виступає за негайне укладення миру між воюючими сторонами.
Скасовувалася смертна кара й оголошувалася амністія.
В Україні повинен бути створений дійсно незалежний суд.
Україна визнає національно-персональну автономію для національних меншин.
На 27 грудня (9 січня за новим стилем) призначалися вибори до Всеукраїнських Установчих Зборів, які планувалося скликати 9 січня (22 січня за новим стилем) 1918 року.
