Уявіть що вам доручили підготувати статтю до путівника Перлини архітектури України​

В годы екатерининской эпохи дворянская усадьба занимает все более значимое положение в общественной жизни, для которой свойственен возврат к «внутреннему» человеку, миру, а для жизни в усадьбе конца XVIII в. характерна определенная замкнутость. «Главное отличие нового "внутреннего" существования от прежнего старомосковского - пройденная предшествующими поколениями школа "людскости", овладение весьма широким спектром знаний в области науки и культуры сделали русского дворянина более свободным в выборе типа поведения, меры проявления "внешнего" и "внутреннего", коллективного и индивидуального».

Объяснение:

Князівство проводило активну зовнішню політику в Східній і Центральній Європі. Головними ворогами (конкурентами) були Польща, Угорщина, половці, з середини ХІІІ століття — Золота Орда, Литва. Для протидії агресивним сусідам Галицько-Волинське князівство неодноразово укладало союзи із католицьким Римом, Тевтонським Орденом.
Галицько-Волинське князівство занепало через агресивні зазіхання сусідів, відсутність міцної централізованої княжої влади, надмірно сильні позиції боярської шляхти у політиці. У 1340 році, у зв'язку зі смертю від отруєння останнього повновладного правителя князівства Юрія ІІ Болеслава Тройденовича, розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за галицько-волинську спадщину. У 1349 році Галичина була поступово захоплена сусідньою Польщею, Волинь — Литвою. Галицько-Волинське князівство перестало існувати як єдина політично ціла одиниця. У 1434 році на його території було створено Руське, а в 1462 — Белзьке воєводство.