Норманське завоювання Англії - це похід норманів на чолі з герцогом Нормандії Вільгельмом на Англію у 1066 році та її завоювання. Почалося з вторгнення до Королівства Англія військами Вільгельма і його перемоги в битві при Гастінгсі в 1066 році. Завоювання завершилось підкоренням місцевих феодалів новому королю в 1070-1075 роках, що дало норманам повний контроль над Англією, який міцно утвердився протягом найближчих декількох років.Нормандське завоювання стало поворотною подією в історії Англії з кількох причин. По-перше, воно усунуло місцевий правлячий клас, замінивши його іноземною, франкомовною монархією, аристократією та церковною ієрархією. Це, у свою чергу, призвело до утворення англійської мови та започаткувало сучасне розуміння англійської культури. Французьке походження правителів зменшило скандинавський вплив, тісніше пов'язало Англію з континентальною Європою і заклало основу для суперництва з Францією, яке тривало з перервами упродовж багатьох століть. Також завоювання мало важливі наслідки для всіх Британських островів та проклало шлях до подальших нормандських завоювань в Уельсі та Ірландії, а також широкого проникнення до складу верхівки суспільства Шотландії нормандської аристократії, що супроводжувалось поширенням континентальних видів державних установ і культурних факторів.
Міжнародна конференція
Объяснение:
для врегулювання становища на Близькому Схожі, після Греко-Турецької війни, мирна конференці.
Конвенція була підписана 24 липня 1923 Великою Британією, Французькою республікою, Королівством Італія, Японською імперією, Королівством Греція, Королівством Румунія, Болгарським царством, Королівством Сербів, Хорватів і Словенців, Туреччиною. Конвенція, передбачаючи демілітаризацію зони проток, у той же час допускала вільний прохід через Босфор і Дарданелли не тільки торговельних, але і військових суден (з незначними обмеженнями) будь-якої країни світу, що створювало ненормальні умови для чорноморських країн. Решта 15 документів, підписані на конференції, стосувалися наступних питань: про повернення полонених, про взаємний обмін грецького і турецького населення тощо.
