Понятие «тоталитарное государство» (итал. stato totalitario) появилось в начале 1920-х для характеристики режима Бенито Муссолини. Тоталитарному государству были свойственны неограниченные полномочия власти, ликвидация конституционных прав и свобод, репрессии в отношении инакомыслящих, милитаризация общественной жизни[5]. Правоведы итальянского фашизма и немецкого нацизма использовали термин в положительном ключе, а их критики — в отрицательном[6]. В послевоенные годы попытки объединить сталинизм и фашизм под вывеской тоталитаризма предпринимались как в научных исследованиях, так и в антикоммунистической пропаганде[7]. Вместе с тем, представители Франкфуртской школы стремились показать, что в тоталитарную систему превратился современный капитализм.
Конституція 1793 року надавала величезну свободу демократичним принципам.Конституція обіцяла всім громадянам Франції рівність, свободу віросповідання, загальну обов’язкову освіту, право на петиції, право об’єднування в народні організації. Якобінці вважали, що демократична республіка, котра дає народу максимальну політичну владу і свободу, дасть змогу отримати народу всі блага, які йому потрібні.
Але, як буває на практиці, "мало сказати – треба зробити". Хоча обіцялось багато свобод та прав, але на практиці все залишилось лише на папері.І це все було для того шоб вони повірили владі
