Проста селянка з французького сходу, Жанна д'Арк 18-річною очолила французькі війська, переламала хід Столітньої війни, звільнивши стратегічний Орлеан менше ніж за тиждень, та звела на трон Карла VII менше ніж за рік. Після цього схоплена бургундцями, союзниками англійців, і на сфабрикованому суді спалена живце́м у Руані «за єресь, відьомство і ході́ння в чоловічому одязі».
Після смерті Жанни д'Арк з волі короля та за наказом Папи Римського розпочався реабілітаційний процес, що проходив у Парижі та Руані в 1455—1456 роках. У 1920 році Римо-Католицька Церква канонізувала Жанну д'Арк.
Постать Жанни д'Арк стала культурним феноменом та предметом досліджень, зразком жіночого епосу, увійшла в мистецтво як фокус робіт, наприклад, Христини Пізанської, Шекспіра, Вольтера, Шіллера, Верді, Брехта.
