Предками арабов являются древние народы и племена Ближнего Востока и Северной Африки. История арабов тесно связана с историей семитоязычных народов вообще. Согласно месопотамским историческим свидетельствам арабы начали отделяться от других семитских народов не ранее 1-го тысячелетия до н. э. В то время арабы южной Аравии уже создали процветающие города и царства (Саба и др.), а северные регионы Аравийского полуострова были населены главным образом кочевниками-бедуинами. С 1-го тысячелетия до н. э. по 1-е тысячелетие н. э. на территории проживания северных арабов существовали такие государства, как Пальмира (Тадмор), Набатея, Лихьян, Гассан и Лахм[14]. Связь северных и южных арабов проходила торговыми путями через западную Аравию (Хиджаз). Жители этого региона говорили на арабском языке и считали своё происхождение восходящим либо к сыну пророка Ибрахима — Исмаилу либо к внуку пророка Нуха — Ноктану. В мекканском храме, Каабе, впервые построенном, предположительно, Ибрахимом, арабы-язычники совершали служение идолам[15].
К V—VI векам цивилизации северных и южных арабов пришли в упадок.
Теодор Рузвельт 1901-1909 республіканець--Займав посаду віцепрезидента, став президентом внаслідок вбивства Мак-Кінлі. Наймолодший президент за всю історію США, лауреат Нобелівської премії миру[к 5]. Продовжив курс попередника на відмову від ізоляціонізму і посилення впливу США у світі. Боровся із монополіями, приділяв увагу захисту природних ресурсів. Рузвельту належить вислів «політика великого кийка».
Вільям Говард Тафт 1909-1913 республіканець--Був близьким соратником Рузвельта; той підтримав Тафта під час його передвиборчої кампанії. За час президентства Тафта адміністрацією президента було ініційовано понад 80 антимонопольних позовів; були укладені торгові угоди з кількома державами. США втручалися в політику держав Латинської Америки, було прийнято невдалий «китайський проєкт», який полягав у експансії Сполучених Штатів в Китай з метою недопущення посилення впливу Японії в цьому регіоні.
Томас Вудро Вільсон 1913-1921 демократ--На початку Першої світової війни вів пацифістську політику, не бажаючи втягувати країну у війну; утім, у квітні 1917 року США все-таки вступили у неї. Вільсон — автор названих його іменем «Чотирнадцяти пунктів». Був одним з найвпливовіших учасників Паризької мирної конференції. Ініціатор створення Ліги Націй, до якої, утім, США не ввійшли через опір республіканців у Конгресі. 23 грудня 1913 підписав закон про створення Федеральної резервної системи США, яка діє по сьогодні. За Вільсона у Сполучених Штатах було введено Сухий закон. В останні два роки президентства, переживши інсульт, був недієздатним.
Объяснение:
