в отличие от , германия представляла к началу xviii века отсталую в отношении страну. и политическая раздробленность не давала простора для вложения капитала и развития промышленности.
первый значительный толчок развитию промышленности в германии дала континентальная система наполеона г. постепенно буржуазия добилась для себя уступок. в 1810 году были отменены цеха, с 1818 года начала проводиться покровительственная таможенная политика, а с 1834 года начал действовать германский таможенный союз.
особенно быстро стала развиваться промышленность германии после революции 1848 года и объединения страны в 1871 году.
к концу xix века в результате бурного развития промышленности германия стала выступать кандидатом на мировое господство.
особенно быстрыми темпами развивались такие отрасли германской промышленности, как сталелитейная, электрическая, текстильная. к началу xx века в городах германии проживало 60 % населения страны
2. Формування яничарів — у «кращі часи», у ХVІ столітті, їхня кількість сягала 80, ба навіть 100 тисяч бійців), вони виконували різноманітні функції: по-перше, були головною ударною силою султанської армії під час грандіозних завойовницьких походів теренами Східної та Південної Європи (України зокрема), Балканів, Середземноморських країн, згодом — Угорщини, Австрії, держав Сходу (Іран, Ірак, Палестина), Кавказу (Вірменія, Грузія)...
3. Турецьке військо після битви залишило Косово поле і рушила на схід, так як новий султан Баязид побоювався за свою владу і прагнув зміцнити свій вплив.
4. Син Мурада ІІ, Мехмед ІІ Завойовник, реформував Османську державу і військо. 29 травня 1453 року він захопив візантійський Константинополь, що став новою столицею Османів під османською назвою Стамбул.
