4Көшпелілердің шаруашылық өмірінің 3 ерекшелігін мәтіннен анықтап жаз: Деректерге сүйенсек, Темір, Ырғыз, Торғай, Атбасар, Ақмола, Қарқаралы уездері жерлерінде жаздық жайылымдар солтүстік бөліктерінде (далалық зона), ал қыстық жайылымдар оңтүстік (шөлейтті) зонада орналасты. Сол себепті бұл аймақты мекендеуші қазақтар өз уездері аумағында көшіп-қонып жүрді. Солтүстік өңірде қысты күндері мал табындарын ұстайтын, қыстаулардан алыс орналасқан жайылымдар болды Қысқы жайылымдарға өзен, көлдердің жағасындағы қамысты алқаптар, тау бөктерлері, кішігірім таулардың оңтүстік беткейлері, орманды жерлер немесе құмның ішіндегі жерлер таңдап алынды. Жазы салқын ауасы, шөбі мол, ауыз су мен мал суғаратын судың жеткілікті болатын, шыбын-шіркеудің жоқтығымен ерекшеленген жерлерге қоныс тепті.

Культуркампф»  (йому. kulturkampf — боротьба за культуру), поширене в літературі найменування заходів уряду о.  бісмарка   в 70-х рр. 19 ст проти католицької церкви — головної опори католицької партії «центру», яка виражала сепаратистські, антипрусські тенденції (головним чином в західній і південно-західній німеччині). у ході «до.» були проведені закони про заборону священикам вести політичну агітацію (дек. 1871), про позбавлення духівництва права нагляду за школами (березень 1872), про передачу в руки держави справи підготовки і призначення на посаді духовних осіб (1873) і ін. у лютому 1875 були розбещені майже всі католицькі ордени і проведений закон про цивільний брак. уряд бісмарка використовував «до.» для посилення національного гніту в польських землях, що знаходилися під німецьким пануванням, і розпалювання релігійних пристрастей з метою відвернення робітників від класової боротьби. характеризуючи «до.», в. і. ленін писав: «такою боротьбою бісмарк лише укріпив войовничий клерикалізм католиків, лише пошкодив справі дійсної культури, бо висунув на перший план релігійні ділення замість ділень полі» (полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 17, с. 416—17). в кінці 70 — початку 80-х рр. бісмарк в цілях об'єднання всіх консервативних сил пішов на примирення з католицьким духівництвом: більшість законів, прийнятих в період «до.», було скасовано; збереглися лише закони про цивільний брак і про вигнання єзуїтів.

В конце первой половины 17 века в Китай вторглись маньчжуры, которые основали династию Цин (1644 г.), правившую страной до 1912 года. Цинские правители вели политику самоизоляции и стремились законсервировать существовавшие феодальные порядки. В начале XIX века начался быстрый распад династии Цин. Экономическая и военная слабость цинского Китая особенно ярко проявились в период Первой опиумной войны (1840-1842 гг.), из-за поражения в которой он был вынужден уступить Великобритании Гонконг. После этого Китай все больше подпадал под власть великих держав того времени, которые разделили его на сферы влияния.

Объяснение: