Якщо козацьке військо вирушало в похід і при цьому передбачалася зустріч з ворогом, то його похідний порядок будувався за всіма правилами військового мистецтва. Про це, наприклад, свідчить висування військ Б. Хмельницького в район Корсунської битви у травні 1648 року. Першим рухався козацький розвідувальний загін, який висилав на відстань до шести кілометрів розвідувальні роз’їзди. За розвідувальним загоном на відстані чотирьох-шести кілометрів рухався передовий загін, що складався з трьох підрозділів татарської кінноти на чолі з Тугай-беєм, який теж висилав на відстань до шести кілометрів фронтальні та бокові роз’їзди охоронної розвідки. На відстані 11-15 кілометрів за передовим загоном йшли під захистом таборів головні сили війська на чолі з Б. Хмельницьким. Від табору на відстань у два-три кілометри висилались дозори фронтального і бокового сторожового охоронення.
Союз, объединивший торговые города в XIV—XVII вв.
Ганза возникает в XII в. в Любеке, который выступает главной базой для купцов Саксонии и Вестфалии, расширявших торговые связи с городами восточной части Балтийского моря. Именно здесь возникают первые «ганзы» (союзы) купцов, которые затем эволюционирует в союз купеческих гильдий и, наконец, к концу XIII в. в союз свободных городов (первое упоминание — в 1358 г.). Членами Ганзы в разное время было от 70 до 170 больших и малых городов западной и северной Европы, Прибалтики и России, расположенных главным образом в бассейне Северного и Балтийского морей. Ганзейские купцы и компании пользовались определенными правами и привилегиями. Для выработки общих правил и законов представители городов регулярно собирались на съезды в Любеке. В неганзейских городах существовали представительства и филиалы Ганзы («конторы»), крупнейшие из которых были в Брюгге, Бергене, Новгороде и Лондоне.
Уже в XIV в. Ганза становится влиятельной политической и военной силой в Европе, и часто провоцирует военные кампании (с Данией в 1426–1435 гг., Голландией — в 1438-1441 гг. и др.). Однако к началу XVI в. во многом в связи с усилением Швеции на Балтике Ганза теряет былую силу, и окончательно приходит в упадок в конфессиональных и религиозных коллизиях XVI-XVII вв. Лишь девять членов посетили официальное последнее заседание Ганзейских городов в 1669 г., и лишь три города (Любек, Гамбург и Бремен) остались членами Ганзы до ее окончательного закрытия в 1862 г.
