Прочитай условные обозначения в легенде карты. Отвечать полными ответами.

1. Перечисли ландмейстеров Ливонии.

2. Определи, чьи земельные владения были самыми крупными?

3. Кто из ландмейстеров отказался от своих владений в Ливонии в XIV в.?

3.1. Когда это произошло?

3.2. В чьё пользование перешли территории на севере Ливонии?

4. В чьих владениях было больше всего ганзейских городов?

4.1. Какую выгоду получал ландмейстер от такого соседства?

5. Во владениях Тевтонского ордена было построено полтора десятка замков. Зачем профессиональные воины возводили эти мощные укрепления?

III Работа с текстамм параграфа «Средневековая Ливония»

6. Как епископы защищали свои владения?

7. Какие отношения были между Тевтонским орденом и другими ландмейстерами Ливонии?

8. Зачем вассалы ландмейстеров создали свои объединения?

9. Что было сформировано на базе объединений вассалов к концу Средних веков?

10. Какие события заставили датского короля отказаться от своих владений в Ливонии?

10.1. Каковы причины драматических событий 1343 г.?

10.2 . Каковы последствия этих событий для эстов?

11. Где можно было увидеть всех ландмейстеров Ливонии одновременно?

12. Какие во решались участниками ландтагов?

13. Чьими вассалами были все ландмейстеры средневековой Ливонии если не сложно.​

Объяснение:

Період «палацових переворотів». Розглядаючи історію Росії після смерті Петра I, необхідно пам'ятати, що 1725-1762 рр. прийнято називати «епохою палацових переворотів». У ці роки на престолі послідовно перебували Катерина I (1725-1727), Петро II (1727-1730), Анна Іванівна (1730-1740), Іван Антонович (1740-1741), Єлизавета Петрівна (1741-1761), Петро III (1761-1762). Передумовами такої нестійкості вищої влади стали указ Петра I про право імператора призначати собі спадкоємця (тисячу сімсот двадцять дві), інтереси окремих груп дворянства і родовитої знаті. Сутністю цього періоду було розширення дворянських привілеїв: монопольне право володіти землею і селянами; перетворення маєтків в дійсну приватну власність; скорочення обов'язкової державної служби до 25 років, а потім її повне скасування і т. Д. Це перетворювало дворянство в справді панівний стан. Виняток становили події січня-лютого 1730, коли Верховний Таємний Рада зробив спробу обмежити самодержавство по шведському зразку, за Анну Іванівну на трон на певних умовах («кондиціях»). Але більшість дворянства не підтримало «верховников» і в країні збереглася абсолютна монархія. Характерною особливістю було також значний вплив на політичну ситуацію військової сили в особі гвардії. Дружина Петра I, Катерина I, заповіла трон онукові Петра 1, 12-річному хлопчикові Петру II. Після його смерті імператрицею стала племінниця Петра I Анна Іванівна. Час її правління оцінюється по-різному. Ряд істориків (В. О. Ключевський, С. Ф. Платонов) пишуть про «занепад» армії і флоту, підкреслюють засилля іноземців в державному управлінні. Сучасний дослідник Е. В. Анісімов переконливо доводить, що багато хто з цих суджень породжені недостатнім знанням джерел. Іноземців («німців») при Ганні Іванівні було навіть менше, ніж за часів Петра I. Багато з них (Мініх, Остерман і ін.) Принесли чимало користі новій батьківщині.

Нашла ответ в книге.В спам не надо.

Объяснение:

Проблема исторической географии присоединения Казахстана и Средней Азии к Российской империи в XVIII – начале XIX вв. не рассматривалась в историографии XVIII–XXI вв. Отдельные во истории присоединения Казахстана и Киргизии XVIII – начала ХХ вв. рассмотрены в источниковедческих и историографических обзорах и главах 2-х монографий, сборников документов и коллективных трудах Н. Е. Бекмахановой[1] по истории народонаселения Казахстана и Киргизии в XVIII – начале ХХ в.

В современных трудах по истории присоединения в республиках Казахстан, Кыргизстан, Таджикистан, Узбекистан, Туркменистан, Каракалпакстан остается неразработанным документальный материал по исторической географии присоединения к Российской империи в целом территории Казахстана и Средней Азии в XVIII–XIX вв.