В конце XIX века была проведена первая всеобщая перепись населения Российской империи (28 января 1897 года), наиболее адекватно отразившая численность и состав жителей империи. Обычно же Центральный Статистический Комитет (ЦСК) МВД производил учёт населения, в основном, путём механического расчёта данных о рождаемости и смертности, представлявшихся губернскими статистическими комитетами. Эти данные, публиковавшиеся в «Статистическом ежегоднике России», достаточно точно отражали естественный прирост населения, но в неполной мере учитывали миграционные процессы — как внутренние (между губерниями, между городом и деревней), так и внешние (эмиграцию и иммиграцию). Если последние, по своим небольшим масштабам, не оказывали заметного влияния на суммарную численность населения, то погрешности из-за недоучёта фактора внутренней миграции были значительно существенней. С 1906 года ЦСК МВД пытался скорректировать свои расчёты, вводя поправки на ширившееся переселенческое движение. Но всё же практиковавшаяся система подсчёта численности населения не позволяла полностью избежать неоднократного учёта мигрантов — по месту постоянного жительства (приписки) и места пребывания. В результате данные ЦСК МВД несколько завышали реальную численность населения, и это обстоятельство следует иметь в виду при использовании материалов ЦСК МВД[2][3][4].
Численность населения по данным ЦСК МВД Править
Численность постоянного населения Российской империи по данным
ЦСК МВД в 1897 г. и 1909—1914 гг. (на январь, тыс. человек)[5]
Регион 1897 г. 1909 г. 1910 г. 1911 г. 1912 г. 1913 г. 1914 г.
Европейская Россия 94244,1 116505,5 118690,6 120558,0 122550,7 125683,8 128864,3
Привислинские губернии 9456,1 11671,8 12129,2 12467,3 12776,1 11960,5* 12247,6*
Кавказ 9354,8 11392,4 11735,1 12037,2 12288,1 12512,8 12921,7
Сибирь 5784,4 7878,5 8220,1 8719,2 9577,9 9788,4 10000,7
Средняя Азия 7747,2 9631,3 9973,4 10107,3 10727,0 10957,4 11103,5
Финляндия 2555,5 3015,7 3030,4 3084,4 3140,1 3196,7 3241,0
Итого по империи 129142,1 160095,2 163778,8 167003,4 171059,9 174099,6 178378,8
Без Финляндии 126586,6 157079,5 160
Бенджамін Дізраелі (21 грудня 1804 - 19 квітня 1881)-британський політик і державний діяч, який багато разів ставав прем'єр-міністром Великобританії в 19 столітті. Він єврей. Він був одним з провідних лідерів Консервативної партії. Під час свого прем'єр-служіння між 1870 і 1880 роками він відстав від британських аристократів і взяв під контроль політику Великобританії. Він був найціннішим політиком при королеві Вікторії. Після поразки від свого головного конкурента Гладстона він був вилучений з політичної сцени. Його ідеї про класову війну та робочий клас вплинули на прагматичну та центристську економічну політику Великобританії в 1950-х роках.
Бенджамін Дізраелі був першим, хто використовував концепцію патерналістського консерватизму. Перед лицем небезпеки того, що Британія буде розділена на багатих і бідних в той час, він запропонував «реформувати зверху» замість «революції знизу».
Вільям Еварт Гладстон (народився 29 грудня 1809 р. - 19 травня 1898 р.) - політик британської Ліберальної партії і 47й прем'єр-міністр Великобританії (1868-1874, 1880-1885, 1886 і 1892-1894). Він є важливим політичним реформатором, відомим своїми популістськими промовами, і протягом багатьох років брав участь у політичній гонці з Бенджаміном Дізраелі. Характерною особливістю його діяльності-починав у лавах Торі, і закінчив свою діяльність у лавах лібералів і крайніх демократів. Вважав, що в основі політичних заходів повинні лежати спільні інтереси.
