Используя данные статистической таблицы,завершите представленные ниже суждения,соотнеся их начало и варианты завершения​

Іван Мазепа (1639-1709) гетьман підконтрольної козацтву України. Мазепа здобув освіту в західній Європі, але повернувся на рідну землю і в 1663 році перейшов на службу до Петра Дорошенка, козацького гетьмана Правобережної (західної) України.

Основні напрямки політики Івана Мазепи:

Зовнішня політика:

1. Московський напрям. Коломацькі статті 1687 – угода між гетьманською Україною та Московською державою. Результат – суперечили автономії українських земель. Однак, вважаються, що були прийняті через ситуацію, яка склалася. До 1700 року проводив лояльну політику щодо Москви.  

2. Чорноморський напрям. Азово-дніпровські походи 1695-96 разом з Росією. Вихід Росії до Азовського моря. Україну відсунули на другий план. Чорноморське питання не вирішене.  

3. Шведський напрям в період північної війни 1700-1721 роки. Новий союзник.  

4. Покращення торговельних відносин із Кримським ханством і Чорноморсько-Дунайськими країнами.

Внутрішня політика:

1. Підтримка церкви та релігії. Будівництво храмів, церков – 1690 побудова нового кафедрального собору при монастирі св. Миколи, 1698 спорудження церкви св. Богоматері та багато іншого. Спроба відновити Переяславське єпископство, яке було ще за князівських часів.  

2. Селянське питання – збільшення грошових повинностей та панщини. Однак захищав їх від панської сваволі.  

3. Посилення інституту своєї монопольної влади.  

4. Зріст козацької старшини, як верстви населення та покращення її економічної бази.  

Брак Ягайлы с Ядвигой состоялся в 1386 году. Ягайло получил польский трон, а Литва – католичество. Эта династическая уния Польши с Литвой имела тяжелые последствия для русского и белорусского населения, входившего в состав Литовского княжества. Уния принесла на эту землю не только латинство, но и ополячивание. В Литве появилось польское духовенство, польские чиновники (шляхта). Латинский и польский языки заменили собой русский при дворе литовских князей, польские нравы и обычаи стали вытеснять русские. Так Польско-Литовское княжество стало опорным пунктом западного латинства для организации силового давления на Православную Церковь и на Московское княжество. С тех пор спор между Москвой и Литвой не прекращался несколько столетий. Но жизнь продолжалась. И вот в 1472 году произошло знаковое событие, имевшее значительные последствия для Руси: состоялся брак Ивана III с византийской царевной Софьей Палеолог (первая жена Ивана тверская княжна Мария Борисовна умерла в 1467 г.). Брак с Софьей Палеолог делал московского князя наследником византийских императоров (Палеологи – династия византийских императоров в 1261 – 1453 гг.). София была племянницей последнего византийского императора Константина XI, погибшего при взятии Константинополя турками в 1453 году.