Велика хартія, мабуть, був найважливішим раннім документом, який справив вплив на історичний процес, який призвів до верховенства конституційного права й сьогодні в англомовному світі.
У 1215 році, після того як король Іоанн порушив низку стародавніх законів та звичаїв, якими керувала Англія, його піддані змусили його підписати Хартію, в якій перелічено те, що згодом вважалося правами людини. Документ являв собою низку письмових обіцянок короля його підданим. У Хартії були зазначені основні права для різних верств населення:
• право церкви бути вільною від втручання уряду
• права всіх вільних громадян володіти та успадковувати майно та бути захищеними від надмірних податків
• право вдів, які володіли майном, мати право на вибір: вступати в повторний шлюб чи ні
• встановлював принципи належної процедури судової гілки та рівності перед законом
• забороняв хабарництво та службові проступки.
Велика Хартія і досі є важливим символом свободи, яку часто цитують політики, і її сильно шанують британські та американські юридичні спільноти. Вона розглядається як один із найважливіших правових документів у розвитку сучасної демократії, Хартія стала вирішальним переломним етапом у боротьбі за встановлення свободи.
