Передавання даних може бути аналоговим чи цифровим (потік двійкових сигналів), а також модульованим за до аналогової модуляції, або за до цифрового кодування.
Передані дані можуть бути цифровими повідомленнями, що йдуть від джерела даних, наприклад, з комп'ютера або від клавіатури. Це може бути й аналоговий сигнал — телефонний дзвінок або відеосигнал, оцифрований у бітовий потік, з використанням імпульсно-кодової модуляції або більш розширені схеми кодування джерела. Кодування і декодування джерела здійснюється шифратором або кодуючим обладнанням.
Процес передавання даних від одного комп'ютера до іншого складається з декількох етапів (рівнів). Цей процес передбачає такі операції: отримання даних від користувача, їх стиснення, шифрування, формування пакетів на які розбиваються повідомлення, встановлення сеансу зв'язку між комп'ютером, що передає дані, та тим, що їх приймає, транспортування даних по каналах зв'язку, вибір найбільш ефективного маршруту передавання даних, формування вихідного документа з пакетів даних. На кожному з етапів використовують окремі протоколи, сукупність яких складає набір протоколів Інтернету, що має таку назву TCP/IP, що має таке тлумачення:
1) TCP (Transmission Control Protocol) - відповідає за організацію сеансу зв'язку між двома комп'ютерами у мережі.
2) IP (Internet Protocol) - відповідає за маршрутизацію, тобто за те, щоб пакет було доставлено за певною адресою.
За до протоколу TCP ПК перевіряє, чи всі частини отримано. При отриманні всіх порцій TCP розміщує їх в потрібному порядку і збирає в одне ціле.
Найвідоміші протоколи, які використовують у мережі Інтернет
1) HTTP (Hyper Text Transfer Protocol)
2) FTP (File Transfer Protocol)
3) POP (Post Office Protocol)
4) SMTP (Simple Mail Transfer Protocol)
5) Uucp (Unix to Unix Copy Protocol)
6) Telnet
7) DTN
