Расшифровать Кодировки вида BaseN используются давно.

Они были придуманы для перевода произвольной двоичной последовательности (последовательности байт) в текстовый формат для передачи этого текста по сети (например, для протокола электронной почты).

(N) в названии означает длину алфавита, в который кодируется текст. Алфавит всегда выбирается так, чтобы в нем содержались только печатаемые символы.

Вот, например, алгоритм Base32:

Возьмем алфавит как 234567. Всего 32 символа.

Поделим нашу битовую последовательность на блоки по 40 бит (5 байт). Если длина последовательности не кратна 40, то дополняем последний блок нулями и, в зависимости от количества недостающих целых байт, выполняем в самом конце такой алгоритм:

Если не хватило 1 байта, то в итоговом тексте заменим один последний символ на =

Если не хватило 2 байт, то в итоговом тексте заменим три последних символа на =

Если не хватило 3 байт, то в итоговом тексте заменим четыре последних символа на =

Если не хватило 4 байт, то в итоговом тексте заменим шесть последних символов на =

В каждом блоке выделяем по 5 бит и переводим их в десятичную систему счисления (получится число от 0 до 31). Это число будет позицией символа алфавита, который нужно добавить к итоговой строке. Не забываем, что тру программисты считают с нуля.

После выполнения пункта 3 получаем итоговую строку - это и есть наша входная последовательность, закодированная алгоритмом BASE32.

Любой текст можно преобразовать в битовую последовательность (например, при таблицы ASCII) и применить к нему алгоритм Base32. Например, строка 'A' кодируется в 'IE', а 'ABC' в 'IFBEG==='.

Задание

Мы закодировали флаг при алгоритма BASE32, но наш алфавит состоит из нашего русского алфавита, за исключением буквы Ё - . Получилось 'ОНФЗАШЫФМЩЭЦДРЛУЖМЩУДЯИ='. Ты знаешь что нужно делать - достать флаг.

При форматировании документа в целом могут выполняться следующие операции: - установка параметров страницы (формата печатной страницы): полей страницы, размера бумаги, ориентации листа – книжной или альбомной и др. - разбивка на страницы, разделы; - вставка номеров страниц, колонтитулов, сносок, закладок, примечаний и т.п.; - создание или вставка формул, рисунков, таблиц, видео или звуковых фрагментов; - вставка названий иллюстраций, перекрестных ссылок; - форматирование оглавления, указателей, списков иллюстраций и т.д.

1. метод проектів. вимоги до використання методу проектівметод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. він застосовувався як у вітчизняній дидактиці, так і в закордонній. виник у 20-ті роки минулого століття у сша. цей метод пов'язують з ідеями гуманістичного напряму в філософії й освіті, висунутими американським філософом і педагогом дж. дьюї, а також його учнем в. х. килпатріком. останнім часом цьому методу приділяється пильна увага в багатьох країнах світу. метод проектів набув поширення і популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань і можливостей їх практичного застосування для розв'язування конкретних проблем дійсності в спільній діяльності студентів. "все, що я пізнаю, я знаю, навіщо це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосовувати" - основна теза сучасного розуміння методу проектів. метод проектів  припускає можливість вирішення деякої проблеми. у ньому передбачається, з одного боку, необхідність використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого - інтегрування знань, умінь з різних галузей науки і мистецтва. методом завбачено певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити ту чи іншу проблему шляхом самостійних дій студентів з обов'язковою презентацією чи представленням отриманих результатів, що сприяє використанню дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю.   метод проектів  - це метод в основі якого лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок студентів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити. мета використання методу  полягає у формуванні навичок ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій при навчанні учнів (студентів) різного віку за інноваційних педагогічних технологій, якими передбачається самостійна (індивідуальна чи групова) дослідницько-пошукова діяльність учнів (студентів). серед основних вимог до використання даного методу доцільно виділити наступні: - наявність значущої в дослідницькому або творчому плані проблеми чи і, для розв'язування якої потрібні інтегровані знання та дослідницький пошук; - практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів; - самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів; - визначення кінцевої мети проектів (спільних чи індивідуальних); - визначення базових знань з різних галузей, необхідних для роботи над проектом; - використання дослідницьких методів: визначення проблеми, дослідницьких , які випливають з проблеми, висунення гіпотез щодо їх розв'язування, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отримання даних, підведення підсумків, корегування, висновки (використання в ході спільного дослідження методів мозкової атаки і "круглого столу", статистичних методів, творчих звітів, перегляду); - результати виконаних проектів мають бути певним чином оформлені (відеофільм, комп'ютерна газета, анімаційний мультфільм, веб-сторінка).   это то?